Ухвала суду № 82308908, 27.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8534/19

провадження № 1-кс/753/3158/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., при секретарі Степанишина Г.А., з участю слідчого Глобенко М.М., представників ТОВ «Корпван солюшн» адвокатів Усик І.І., Клименко О.М., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Корпван Солюшн», про скасування арешту накладеного на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках згідно ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києві від 20.03.2019-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування необґрунтованого арешту на грошові кошти ТОВ «Корпван Солюшн», накладеного ухвалою слідчого судді. Підставою для звернення до слідчого судді з заявою про скасування арешту стало те, що арешт накладено необґрунтовано, а саме на грошові кошти товариства, що знаходяться на двох рахунках у банківських установах, як на речові докази, які такими не визнані постановою слідчого. Крім того, ТОВ «Корпван Солюшн» веде господарську діяльність, досудовим розслідуванням не визначено які саме кошти в якій кількості є речовими доказами. Накладення арешту на всі грошові кошти товариства спричинило неможливість роботи ТОВ «Корпван Солюшн», виконання договірних зобов`язань, що призводить до збитків.

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала та просила задовольнити, з підстав зазначених в останньому.

Слідчий в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та пояснив, що проводиться досудове розслідування, зокрема і щодо діяльності ТОВ «Корпван Солюшн» за ч. 3 ст. 212 КПК України, дійсно розмір грошових коштів вказаного товариства на які накладено арешт окремо не визначений і постанова про визнання речовими доказами таких коштів дійсно відсутня, проте ці недоліки будуть усунуті під час досудового розслідування.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, частково кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні слідчого з ОВС 2-го СВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Глобенко М.М перебуває провадження № 32018100000000163 від 28.09.2018 за ч. 3 ст. 212 КПК України, зокрема і щодо ТОВ «Корпван Солюшн».

20.03.2019 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М. було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Корпван Солюшн», що знаходяться на рахунках у банківських установах, заборонено розпоряджатися ними, зупинено видаткові операції.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 174 КПК України, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вона доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Враховуючи те, що представник ТОВ «Корпван Солюшн» не приймав участі під час розгляду клопотання про накладення арешту, звернення до суду із даним клопотанням відповідає вимогам процесу.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, арешт накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з клопотання слідчого про арешт відповідні дані не вбачаються, відсутні останні і в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчий суддя, застосовуючи такий вид обтяження, як арешт майна, повинен неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За умови арешту майна юридичної особи з метою збереження речових доказів, необхідно звертати увагу на наявність процесуальних документів щодо визнання відповідних матеріальних об`єктів речовими доказами. За відсутності таких процесуальних документів, зокрема постанови про визнання певного матеріального об`єкта речовим доказом, існують підстави для відмови в арешті майна, а якщо такий арешт було накладено, відповідна ухвала слідчого судді про арешт майна повинна визнаватися такою, що прийнята необґрунтовано.

З клопотання про арешт майна та ухвали слідчого не вбачається, що під час досудового розслідування стосовно діяльності ТОВ «Корпван Солюшн» мала місце постанова слідчого про визнання грошових коштів останнього на рахунках у банківських установах речовими доказами.

Накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Корпван Солюшн» призвело до того, що останнє позбавлено можливості повноцінно вести господарську діяльність, що шкодить товариству і не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 173 КПК України, при тому що підозра у кримінальному провадженні керівнику товариства або іншій особі, не пред`явлена і підстав вважати, що підприємницька діяльність вказаного товариства не є правомірною відсутня.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що обґрунтовані підстави для накладення арешту згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України були відсутні. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 170 - 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Корпван Солюшн», про скасування арешту накладеного на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках згідно ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києві від 20.03.2019 задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Колесником О.М. від 20.03.2019 на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Корпван Солюшн» /м. Київ, вул. Шолуденка, 31, ЄДРПОУ 41716109/, що знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 від 18.01.2019 та № НОМЕР_2 від 25.01.2019, відкритих у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» /МФО 322540/; скасувати заборону розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТОВ «Корпван Солюшн» №26001101028304 від 18.01.2019 та № 26101001028304 від 25.01.2019 відкритих у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» /МФО 322540/; скасувати зупинення видаткових операції з грошовими коштами, які знаходяться на рахунках ТОВ «Корпван Солюшн» №26001101028304 від 18.01.2019 та № 26101001028304 від 25.01.2019 відкритих у АТ «Комерційний Індустріальний Банк» /МФО 322540/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : Цимбал І.К.