Рішення № 8230596, 17.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.10 р.                     Справа № 15/361                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Нєразік М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34828746)

до відповідача державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар (код ЄДРПОУ 34032208)

про стягнення пені в сумі 2727,24 грн., 3% річних в розмірі 1815,87 грн., інфляції в сумі 9106,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк С.В. за довіреністю № 177 від 21.01.2009 р.

від відповідача: Ігнатов С.Є. за довіреністю № 2428 від 01.10.2009 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донець до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар про стягнення пені в сумі 2727,24 грн., 3% річних в розмірі 1815,87 грн., інфляції в сумі 9106,08 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/361 сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2008 р. сторони уклали договір № ПР65 купівлі–продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити товар. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки товару вказані в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.4 договору розрахунки за товар здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок продавця в строк, встановлений в специфікаціях до договору.

Пунктом 3 специфікації до договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем протягом 90 днів по факту поставки товару.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Завірені копії договору та специфікації додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № ПР65 від 30.04.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № 052221 від 22.05.2008 р. на суму 61945,75 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Прийняв” та відбитком печатки, а також податковою накладною № 052221 від 22.05.2008 р., рахунком № 052221 від 22.05.2008 р., актом прийому–передачі від 22.05.2008 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № ПР65 від 30.04.2008 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, рахунку та акті повністю відповідають тим, що вказані у специфікації до договору. Крім того, в рахунку та податковій накладній умовою поставки вказаний саме договір № ПР65 від 30.04.2008 р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в специфікації до договору передбачили відстрочення платежу на 90 календарних днів з моменту відвантаження товару, тобто від дати накладної.

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною № 052221 товар був отриманий відповідачем 22.05.2008 р., строк оплати наступив у період з 23.05.2008 р. по 20.08.2008 р. включно, а вже з 21.08.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару.

Відповідач погасив заборгованість в сумі 61945,75 грн. за товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної, шляхом підписання угоди про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги від 12.08.2009 р., завірена копія якої додана до позову.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов’язання відповідача склало з 21.08.2008 р. по 12.08.2009 р.

За вказаних обставин позивач, керуючись пунктами 5.2, 5.4 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 2727,24 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення зобов’язань по договору застосовуються штрафні санкції, передбачені даним договором.

Згідно п. 5.4 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідач надав до суду відзив від 21.01.2010 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2727,24 грн., 3% річних в розмірі 1815,87 грн., інфляції в сумі 9106,08 грн. визнає, крім пені, проти нарахування якої заперечує у зв’язку з пропущенням строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 11 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 р. № 01–6/438 „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” (з наступними змінами) якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов’язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Вказане роз’яснення суд приймає до уваги при розгляді даного спору, оскільки застосування строку позовної давності можливо тільки стосовно права на судовий захист, яке фактично виникло у позивача.

При нарахуванні пені право на судовий захист виникає у позивача щоденно в залежності від тривалості періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, кожен день на певну суму пені. До настання відповідної дати прострочки право звернення до суду про стягнення пені за конкретний день у позивача відсутнє.

Таким чином, виходячи з дати надходження позовної заяви до суду – 21.12.2009 р., суд дійшов висновку, що строк позовної давності до пені підлягає застосуванню за період до 21.12.2009 р.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

У відзиві відповідач повністю визнавав позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних.

Перевіркою розрахунків суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині інфляції та 3% річних не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1815,87 грн., інфляції в сумі 9106,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач безпідставно нараховує пеню за 5 днів у грудні 2008 р. Виходячи з того, що позовна заява надійшла до суду 21.12.2009 р., нарахування пені в межах строку позовної давності можливе тільки з 21.12.2008 р., тому загальна кількість днів прострочення виконання грошового зобов’язання у грудні 2008 р. складає не 16 днів (як визначив позивач), а 11 днів (з 21.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно). Таким чином розрахунок позивача пені за грудень 2008 р. судом до уваги не приймається. За власним розрахунком суду сума пені за грудень 2008 р. складає: 61945,75 грн. х 2 х 12% х 11 днів : 366 днів = 446,82 грн.

Розрахунки позивача пені за січень та лютий 2009 р. відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Виходячи з викладеного, загальна сума пені складає: 446,82 грн. + 1262,68 грн. + 814,63 грн. = 2524,13 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2727,24 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 2524,13 грн. В частині стягнення пені на суму 2727,24 грн. – 2524,13 грн. = 203,11 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (юридична адреса: 85670, Донецька область, м. Вугледар; код ЄДРПОУ 34032208; рахунок 26003301786784 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” (юридична адреса: 83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66; код ЄДРПОУ 34828746; рахунок 26002301793002 в філії ГУ ПІБ Донецької області, МФО 334635) суму 13446,08 грн. (а саме: пеню в розмірі 2524,13 грн., 3% річних в сумі 1815,87 грн., інфляцію в розмірі 9106,08 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 134,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,49 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 203,11 грн.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя