Рішення № 82304516, 21.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2019 Справа №607/3333/19

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Лобач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення безпідставно списаних грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») про захист прав споживача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення безпідставно списаних грошових коштів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він з 2014 року мобілізований в Збройні Сили України і з того часу перебуває на службі. Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду по справі №2-7527/2011 з нього стягнуто за Договором споживчого кредитування ТЕZORХ08260257 від 27 грудня 2006 року (768,87 грн. - сума споживчого кредиту) на придбання мобільного телефону на користь відповідача 7995,75 грн., про що видано виконавчий лист та накладено арешт на все майно. Виконавча служба перерахувала відповідачу відповідну суму коштів. 01 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» було укладено угоду № SАМDNFF000185028495, на підставі якої відповідач відкрив йому картку/рахунок НОМЕР_1 у грошовій одиниці - гривня України. Як стало відомо позивачу з виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 № F2МN2MJAQD7721IDC від 12 квітня 2018 року, відповідач безпідставно списав з військової зарплатної картки ОСОБА_1 13 березня 2018 року - 4678,75 грн. та 11 квітня 2018 року - 4912,57 грн. на автоматичне погашення простроченої заборгованості. Позивач листом від 13 квітня 2018 року звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з вимогою повернути зайво стягнуті кошти, однак отримав від відповідача негативну відповідь. Простроченої заборгованості, як зазначено у виписці, у ОСОБА_1 немає. Відповідач жодного разу не звертався з вимогами про необхідність погашення простроченої заборгованості.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ПАТ КБ «Приватбанк» повернути безпідставно списані грошові кошти в сумі 9591,32 грн. шляхом зарахування грошових коштів в сумі 9591,32 грн. на картку/рахунок НОМЕР_1 , який відкрито ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, повернення безпідставно списаних грошових коштів, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гонта М.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував, про що подав відповідну заяву.

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до довідки № 284 від 09 листопада 2015 року, виданої Тернопільським об`єднаним міським військовим комісаріатом, ОСОБА_1 дійсно проходив службу в Збройних Силах України з 14 серпня 2014 року по 09 вересня 2015 року. Брав участь в АТО в складі в/ч пп В 4680 з 20 жовтня 2014 року по 06 січня 2015 року, з 03 лютого 2015 року по 25 травня 2015 року в складі в/ч пп В 0927 з 26 травня 2015 року по 09 вересня 2015 року.

Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 483 від 07 травня 2018 року, виданої командиром військової частини А3215, ОСОБА_1 дійсно в період з 23 квітня 2016 року по 01 липня 2016 року, з 01 січня 2017 року по 11 травня 2017 року, з 07 липня 2017 року по 26 серпня 2017 року, з 09 грудня 2017 року по 15 січня 2018 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (захисті) незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Як слідує із виписки №F2МN2MJAQD7721IDC від 12 квітня 2018 року по картці/рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 13 березня 2018 року із карточки позивача було списано кошти в сумі 4678,75 грн. як автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29 ** 91, та 11 квітня 2018 року в сумі 4912,57 грн., як автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29 ** 91.

13 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до керівника ПАТ КБ «Приватбанк» через Тернопільську філію ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою, в якій зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду по справі №2-7527/2011 з нього стягнуто 7995,75 грн., про що видано виконавчий лист та накладено арешт на все майно. Виконавча служба перерахувала в банк більше 6000 грн. Банк, в свою чергу, 13 березня 2018 року автоматично списав з військової зарплати позивача 4678,75 грн. та 11 квітня 2018 року - 4912,57 грн. Автоматично стягувані кошти становили 50% його військової зарплати, а отримана банком сума значно перевищує визначений судом борг. Договір споживчого кредитування ТЕZORХ08260257 від 27 грудня 2006 року на придбання мобільного телефону вартістю не більше 800 грн. ОСОБА_1 повністю згідний на ту частину коштів, яка пішла на погашення 7995,75 грн., а решта коштів підлягають поверненню, так як позивач вважає, що вони незаконно стягнуті. Стягнення банком коштів з рахунку отримувача споживчого кредиту поза межами строків позовної давності та без законних на це підстав прямо заборонено Законом України «Про захист прав споживачів». Банк не є уповноваженим та наділеним правом, як виконавча служба або будь-який інший орган. ОСОБА_1 просить до 17 квітня 2018 року повернути зайво стягнуті кошти, прийняти письмове рішення з повідомленням в Тернопільську міську виконавчу службу з клопотанням про зняття арешту з належного йому майна.

На вказану заяву 27 квітня 2018 року супервайзер з розробки технологій обробки вхідної кореспонденції від клієнтів ГО ПАТ КБ «Приватбанк» надав відповідь № 20.1.0.0.0/7-180417/876, з якої вбачається, що на дату звернення банком до суду із позовною заявою про стягнення суми заборгованості за кредитом ОСОБА_1 існувала певна сума заборгованості, що була обчислена відповідно до розрахунку суми заборгованості станом на конкретну дату. Оскільки ОСОБА_1 на дату звернення банком до суду, а також впродовж строку від дати звернення до суду до дати повного виконання рішення суду зобов`язання за кредитним договором не було виконано повністю (не повернута вся сума отриманого кредиту і відсотки за його користування, а також інші передбачені договором суми) - на неповернену суму кредиту продовжували нараховуватися відсотки за його користування. Як наслідок, незважаючи на виконання рішення суду і погашення суми боргу, обчисленої на дату звернення банком до суду - на даний час за кредитним договором існує заборгованість. У банку немає можливості виконати вимоги ОСОБА_1 щодо списання заборгованості, яка нарахована за період від дати звернення банком до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості по теперішній час. Банком було зупинено нарахування з дати мобілізації ОСОБА_1 , та помилково списані кошти було повернено, наразі існуюча заборгованість за кредитом коректна та підлягає сплаті.

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

В судовому засіданні не здобуто доказів того, що позивач вчиняв розрядження щодо списання/перерахунку коштів чи вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його картки/рахунка НОМЕР_1 , а тому банк порушив взяті на себе зобов`язання в частині збереження коштів клієнта.

Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.

У відповідності до підп. 32.3.2. п. 32.1. ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, зобов`язати ПАТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти в сумі 9591,32 грн., шляхом їх зарахування на картку/рахунок НОМЕР_1 , який відкрито позивачу в ПАТ КБ «Приватбанк».

При ухваленні цього рішення суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року по справі № 6-71цс15 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 61-1856 св 17.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави належить стягнути судовий збір у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти в сумі 9591 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одну) грн. 32 коп., шляхом їх зарахування на картку/рахунок НОМЕР_1 , який відкрито ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».

Стягнути із Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО №305299, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська