Рішення № 82303499, 28.05.2019, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2426/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2019 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Костюк У. І.

з участю секретаря Коваль В.А.

представника позивача Стрілецького Т.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кам`янка -Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третіх осіб приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третіх осіб приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною 06.10.2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 5627. Також просить стягнути судові витрати з відповідача в її користь.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 5627 від 06.10.2018 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., яким пропонується задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» та звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №630017085 від 20.08.2013 укладеним між нею та ПАТ «Альфа-банк», яке у подальшому згідно з договором факторингу №1 від 21.06.2016 відступило свої права вимоги за кредитним договором до боржника ТОВ «Кредитні ініціативи», рахунок № НОМЕР_1 в сумі 30808,54 грн. Позивач зазначає, що жодної заборгованості в нього перед ПАТ «Альфа-банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» по договору не існує. Позивачем було укладено договір з ПАТ «Альфа-банк» від 20.08.2013 р. згідно з яким банком відкрито їй рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії два роки з моменту її випуску. Згідно п. 2.1.1. Додатку до договору про комплексне банківського обслуговування фізичних осіб від 20.08.2013 р. розмір відновлювальної кредитної лінії встановлений в розмірі 20000,00 гри. Виконавчий напис, виданий нотаріусом щодо заборгованості за договором від 20.08.2013 р. по рахунку №29098630017085 відрізняється від рахунку, який був відкритий на підставі договору від 20.08.2013 р. Крім цього, як вбачається з наведеного договору строк дії картки становить 2 роки, а отже, якщо картка була випущена в серпні 2013 р., то строк її дії сплив в серпні 2015 р. , тому відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у нотаріуса не було підстав для вчинення такого напису.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.12.2018 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.

17.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовону заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вважає, що ним були подані всі необхідні та достатні документи для вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.01.2019 витребувано в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 06.10.2018, зареєстрований в реєстрі №5627.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.03.2019 закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд справи.

У судове засідання позивач не з`явилась, однак подала додаткові письмові пояснення. ЇЇ представник Стрілецький Т.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав вказаних у позовній заяві, просив позов задовольнити та доповнив, що з наданого розрахунку заборгованості нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не вбачається чи був взагалі отриманий боржником кредит та коли саме він був отриманий, а тому немає підстав встановити наявність заборгованості по кредиту. Не будучи фінансовою установою - банком, відповідач не мав права в порядку пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 отримати виконавчий напис нотаріуса, оскільки такий не міг надати нотаріусу виписку по рахунку боржника, адже ним такий не ведеться та вестися не може. Крім того, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, що становить 11 500 грн та підтверджується, документами долученими до матеріалів справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи подавши відзив 17.01.2019 на позовну заяву, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі. В заяві зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Розглянувши та вивчивши надані документи, керуючись статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та пунктом 2 Переліку Документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, нею було вчинено відповідний виконавчий напис з дотриманням всіх вимог законодавства.

Представник третьої особи приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий А.М. в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №630017085 від 20.08.2013, укладеному між первісним кредитором ПАТ «Альфа -Банк» та божником ОСОБА_1 з метою стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №630017085 від 20.08.2013, рахунок НОМЕР_1 , у розмірі 29 808,54 грн ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. з заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному довогорі №630017085 від 20.08.2013. Витрати пов`язані з виконавчим написом - 1000 грн.

До заяви ТОВ «Кредитні ініціативи надало нотаріусу повідомлення про порушення основного зобов`язання на ім`я ОСОБА_1 , кредитний договір від 20.08.2013, договір факторингу №1 від 21.06.2016, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.07.2018, довідку про відсутність спору від 28.09.2018.

06.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5627 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , яка є боржником за кредитним договором №630017085 від 20.08.2013, укладеному між нею та ПАТ «Альфа -Банк, яке у подальшому згідно з договором факторингу №1 від 21.06.2016 відступило свої права вимоги за кредитним договором до боржника ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ:35326253, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,буд 21) заборгованість за кредитним договором №630017085 від 20.08.2013, рахунок 29098630017085. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.08.2013 по 20.07.2018. Сума заборгованості, яка підлягає стягненню складає 29 808,54 грн., Витрати пов`язані зі вчиненням виконавчого напису - 1000 грн.

Позивач вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.. оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України №296/5 від 22.02.2012 року, оскільки не перевірено безспірності суми заборгованості, так як відповідач не будучи банківською установою, не міг надати нотаріусу виписку з банківського рахунку, оскільки між ним та позивачем не укладено та не можуе бути укладено договору рахунку, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерстваюстиції України22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерствіюстиції України22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат`для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат`та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відтак, з наведеного вище можна зробити висновок, що вчиняючи виконавчий напис, як нотаріальну дію, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного СудуУкраїни від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17.

Перевіривши доводи позивача, вивчивши матеріали справи щодо вчинення спірного нотаріального напису суд встановив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

Так, нотаріусом не було з`ясовано чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач, як боржник, мав безспірну заборгованість перед стягувачем, зокрема він повинен був отримати виписку з рахунку боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. №492 поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р. № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже з наведених вище норм права виписка з рахунку може формуватися на підставі укладеного між сторонами договору банківського рахунку та видаватися виключно банківською установою.

Як вбачається з матеріалів справи, а також з інтернет сайту Національного банку України https.//bank.gov.ua/control/bankdict/banks ТОВ «Кредитні ініціативи» не є банківською установою.

Враховуючи наведене, не будучи банківською установою, відповідач не міг надати нотаріусу виписку з банківського рахунку, оскільки між ним та позивачем не укладено та не може бути укладено договору банківського рахунку.

Як видно з матеріалів справи нотаріусом було взято до уваги фактично розрахунок заборгованості наданий відповідачем, який не є випискою з рахунку за своєю суттю. Законодавець надаючи право вчиняти виконавчий напис нотаріусу та визнаючи по кредитним договорам право визнавати заборгованість безспірною виходив з того, що по кредитному договору оплата заборгованості здійснюється на рахунок боржника, який відкритий спеціально в банку для такого боржника при видачі кредиту. Відповідно з руху коштів по такому рахунку видно чи є заборгованість по кредиту, чи така відсутня. Проте відповідач ТОВ «Кредитні ініціативи» не веде банківського рахунку позивача і не може надавати виписки по такому рахунку. Тому нотаріус не може перевірити безспірність заборгованості позивача та встановити таку, оскільки йому не надано виписки по такому рахунку.

Отже не будучи фінансовою установою - банком, відповідач не мав права в порядку пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 отримати виконавчий напис нотаріуса, оскільки такий не міг надати нотаріусу виписку по рахунку боржника, адже ним такий не ведеться та вестися не може.

З матеріалів справи вбачається,що позивачем було укладено договір з ПАТ «Альфа-банк» від 20.08.2013 р. згідно з яким банком відкрито ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривні та банк випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії два роки з моменту її випуску. Згідно п. 2.1.1. Додатку до договору про комплексне банківського обслуговування фізичних осіб від 20.08.2013 р. розмір відновлювальної кредитної лінії встановлений в розмірі 20000,00 гри.

Виконавчий напис вчинений нотаріусом щодо заборгованості за договором від 20.08.2013 по рахунку №29098630017085 відрізняється від рахунку, який був відкритий на підставі договору від 20.08.2013 за № 26255001745249.

Позивач також в позові зазначає, що з наведеного договору вбачається строк дії картки становить 2 роки. Отже, якщо картка була випущена в серпні 2013 р., то строк її дії сплив в серпні 2015 р. і саме до цієї дати вона могла б скористатися кредитом. Це підтверджується і наданим розрахунком заборгованості за кредитом у гривні, де зазначено, що строк дії кредитного договору закінчився 20.08.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Виходячи з наведеного строк дії кредитного договору закінчився 20.08.2015. З серпня 2015 року по 06.10.2018 р. минуло більше 3 років, тому в нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису.

Беручи до уваги те, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів, враховуючи, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення повністю.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою з надання правичої допомоги, судом встановлено наступне.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

В підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу суду позивачем надано договір про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Стрілецьким Т.І., ордер №2712/1 про надання правової допомоги, акт наданих послуг від 28.05.2019 з детальним розрахунком наданої правничої допомоги, квитанію до прибуткового касового ордера про сплату 11 500, 00 грн. правничої допомоги.

На підставі ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, сплачені та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі 704, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» третіх осіб приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною 06.10.2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 5627.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціати» на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні судового збору та 11500 (одинадцять тисяч п`ятсот ) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки,21.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, 79018, м. Львів, вул. Городоцька, 118.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, 01015, м. Київ, вул. Московська, 43/ 11 .

Повний текст рішення виготовлений 07.06.2019.

Суддя Костюк У.І.