Вирок № 82303386, 10.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2975/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Гедз Б.М.,

секретар судового засідання - Рущак Т.О.

за участю:

прокурора - Брилінського М.Є.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників: Ощипок О.З., Дзунзи О.П.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017140060002420, внесене 10 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Калуша Калуського району Івано-Франківської області, який зареєстрований у АДРЕСА_2 громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.07.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України,

які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 10.06.2017 р. близько 01.30 год., перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 м. Львова за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме: зняли із шиї потерпілого ланцюжок жовтого кольору, вартістю 450 грн., витягнули з кишені гаманець, вартістю 300 грн., в якому були грошові кошти в сумі 451 грн., що знаходились у викраденому гаманці, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1251 грн. та з місця скоєння злочину намагалися втекти, однак свого злочинного умислу до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були викриті і затримані працівниками поліції.

ОСОБА_2 , будучи неодноразово засудженим, останній раз 25.07.2016 р. вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, 27.01.2017 р., звільнившись з місць позбавлення волі за відбуттям покарання, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , 10.06.2017 р . близько 01.30 год., перебуваючи на пл. Двірцевій, 1 м. Львова, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме: зняли із шиї потерпілого ланцюжок жовтого кольору, вартістю 450 грн., витягнули з кишені гаманець, вартістю 300 грн., в якому були грошові кошти в сумі 451 грн., що знаходились у викраденому гаманці, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1251 грн. та з місця скоєння злочину намагалися втекти, однак свого злочинного умислу до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були викриті і затримані працівниками поліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав. Надав суду показання про те, що 08.06.2017 р. домовилися з ОСОБА_1 , що зустрінуться в м. Львові. Він прибув у м. Львів 09.06.2017 р. на вокзал близько 21 год., зустрілися з ОСОБА_1 , відпочивали на вокзалі. В той час як направлялися до пл. Двірцевої щоб придбати пива, зустріли хлопця, який сидів на лавочці, перебував в стані сп`яніння і питав де можна придбати спиртне. В подальшому вони разом сиділи на лавочці і вживали спиртні напої, при цьому він виливав спиртне на землю. Пізніше з хлопцем (потерплим) пішли в кафе, поїли, після чого той сказав, що до відправки потягу 20 хв. і він хоче подрімати на лавочці. Вони з ОСОБА_1 сиділи неподалік на лавочці, де потерплий дрімав. Згодом потерпілий попросив провести його в туалет, він повісився на них з ОСОБА_1 і таким чином йшли в сторону багажного відділення. Потім посадили потерпілого на сходи, в той час йому зателефонувала мама, з якою розмовляв, відійшовши в сторону. В той час ОСОБА_1 передав йому гаманець. Він не звертав уваги на те, що робив ОСОБА_1 Пояснив, що особисто щодо потерпілого не вчиняв жодних протиправних дій і з ОСОБА_1 також не було жодних домовленостей на викрадення майна потерпілого. В ході експерименту вину визнавав за рекомендацією захисника. Відійшовши недалеко від потерпілого були раптово затримані.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся та просив його суворо не карати. Дав суду показання про те, що близько 22.30-23.00 год. у ніч на 10.06.2017 спільно з іншим обвинуваченим ОСОБА_2 , з яким знайомий більше 2 років, зустріли у парку, поблизу залізничного вокзалу, раніше не знайомого для них хлопця, з яким вживали алкогольні напої. При цьому, він робив лише вигляд, що вживає спиртне. Потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння та попросив відвести його у туалет. Дійшли до кафе, потерпілий відійшов, справив природні потреби і повернувся. Поруч нікого із сторонніх осіб не було. Підтвердив, що гаманець викрав у потерпілого саме він, який заховав у задню кишеню своїх штанів. Потерпілий сказав, що не може йти, хоче присісти, тому вони присіли на сходах, він передав ОСОБА_2 гаманець . Потерпілий сказав, що хоче закурити і коли він прикурював, він зняв з його шиї ланцюжок, заховав собі в кишеню штанів. В той момент, коли він знімав ланцюжок у потерпілого, той проводив руками про грудях, ніби опирався. В момент, коли потерпілий не виявив ланцюжка, кричав «Стійте». ОСОБА_2 бачив як він витягує гаманець і знімає ланцюжок з потерпілого, погоджувався з його діями, жодних зауважень чи заперечень не мав при передачі речей. Вони були затримані, ОСОБА_2 просив його взяти всю вину на себе, на що він відмовився. Крім цього додав, що домовленість на вчинення дій щодо потерпілого була «обоюдна». Зазначив, що відшкодував потерпілому моральну шкоду і потерпілий підтвердив, що не має до нього претензій.

Винуватість обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , за змістом яких події мали місце 10.06.2017 р. близько 01:30. Він сидів на лавочці на пл. Двірцевій, чи до нього перший підійшов ОСОБА_2, чи він до нього щоб запитати де можна придбати пива, точно не пригадує, але вони познайомилися та вживали спиртні напої, зокрема горілку «Медоф» 0,5 л, яку придбав ОСОБА_2, а в подальшому до них долучився ОСОБА_1. Вони представилися іншими іменами, ніж насправді є. До знайомства з ними випив лише пляшку пива, був в стані алкогольного сп`яніння. Мав при собі гаманець, на шиї ланцюжок (біжутерію) і мобільний телефон. Після чого пішли на стоянку і ситуація відбувалася біля стоянки. Потерпілий відійшов в сторону, коли поверталися, він йшов з ОСОБА_1 спереду, а ОСОБА_2 - позаду. Вони пробували витягнути гаманець з кишені штанів, потерпілий пам`ятає, що говорив: «Не робіть цього». Раптом він обернувся і побачив як ОСОБА_2 побіг, водночас виявив, що гаманця в кишені штанів вже не було. Потерпілий кричав: « Стій » і побачив, що його затримали. Крім того, виявив відсутність на шиї ланцюжка (біжутерії), проте він не зауважив моменту коли його зняли. Просить суворо не карати ОСОБА_1 , який вибачився і відшкодував шкоду у розмірі 5 000 грн., а ОСОБА_2 навіть не вибачився;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що виконуючи свої службові обов`язки працівника поліції та патрулювання території у нічний час 09.06.2017 разом з іншим працівником ОСОБА_9 помітили на лавці у парку біля залізничного вокзалу м. Львова на пл. Двірцевій, 1 трьох осіб, які розпивали спиртні напої. При цьому, один із них лише подавав вигляд, що вживає алкоголь та непомітно виливав його на землю. В подальшому двоє осіб взяли третього під руки і повели в сторону автостоянки, посадили на сходи і почали знімати з шиї ланцюжок, обшукували кишені штанів, один з них з кишені штанів потерпілого витягнув гаманець. Коли обвинувачені почали втікати, протерпілий кричав: «Стійте», «Чекай», відтак хотів їх затримати, тому міг усвідомлювати протиправність дій обвинувачених. Ці особи відразу були ними затримані;

- показаннями свідка ОСОБА_9 - працівника Залізничного ВП ГУ ПН у Л /о, який пояснив, що разом з іншими працівниками, зокрема ОСОБА_8 09.06.2017 р. заступили на патрулювання на пл. Двірцевій. близько 22 год. їх увагу привернули троє осіб, які сиділи на лавочці та вживали спритні напої, один з них непомітно виливав горілку на землю. Згодом близько 1 год. цих двоє осіб відводили третього під руки в сторону нічного вокзалу, де було добре освітлення. Один з них по дорозі витягнув гаманець з кишені того хлопця, якого вели під руки, а пізніше зняли з шиї ланцюжок та розійшлися по сторонах. Хто саме витягував гаманець, а хто знімав ланцюжок свідок пригадати не може. При цьому потерпілий був в стані алкогольного сп`яніння, щось висловлювався, але що конкретно свідок пригадати не може. Обвинувачені були затримані;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.06.2017 р., в якому описано події (дата, час, місце), а саме: прохання прийняти міри до невстановлених осіб, які 10.06.2017 року близько 01.30 год., перебуваючи за адресою: пл. Двірцева , 1 у м. Львові , відкрито заволоділи гаманцем з грошовими коштами та ланцюжком, чим завдали шкоду потерпілому на суму 1261 грн. (а.с. 6);

- рапортом від 10.06.2017 про затримання на пл. Двірцевій у м. Львові під час патрулювання території поблизу залізничного вокзалу двох чоловіків, які вчинили крадіжку майна у потерпілого, в якому описано факт затримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7);

- даними протоколу огляду місця події від 10.06.2017 із фототаблицею до нього, згідно якими оглянуто речі двох невідомих осіб, один з яких назвався ОСОБА_1 , а інший - ОСОБА_2 . Під час огляду предметів було виявлено: жовтий ланцюжок, гаманець, грошові кошти, а саме: 1 банкнота номіналом 200 грн., 5 банкнот номіналом 50 грн., 5 банкнот номіналом 5 грн., 1 банкнота номіналом 1 долар США (а.с. 8-13);

- постановою про визнання речових доказів та передачі їх на зберігання від 10.06.2017 року, відповідно до якої речовими доказами визнано: жовтий ланцюжок, гаманець, грошові кошти, а саме: 1 банкнота номіналом 200 грн., 5 банкнот номіналом 50 грн., 5 банкнот номіналом 5 грн., 1 банкнота номіналом 1 долар США (а.с. 15);

- протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення від 10.06.2017 року, якими встановлено, що 10.06.2017 року, близько 01.30 год. перебуваючи на пл. Двірцева, 1 в м. Львові, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, відкрито заволоділи майном ОСОБА_3 , а саме: зняли із шиї жовтий ланцюжок, вартістю 450 грн. та витягнули із кишені гаманець, вартістю 300 грн., в якому були грошові кошти сумі 451 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1251 грн. та з місця скоєння кримінального правопорушення намагалися втекти однак одразу були затримані працівниками поліції (а.с. 35-38, 41-44);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 94-96);

- відеозаписом слідчого експерименту з файлами долученими до матеріалів кримінального провадження на CD-диску, продемонстрованим в судовому засіданні (а.с. 97), у ході якого обвинувачені за участю потерпілого відтворили вчинені ними дії під час безпосереднього вчинення крадіжки та повідомили її обставини (а.с.96-94). Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 , показує як він зняв ланцюжок із шиї потерпілого в той час як він прикурював цигарку, який в подальшому передав ОСОБА_2 . Крім того, показав, що потерпілого вели попід руки, він витягнув з задньої кишені штанів гаманець і передав ОСОБА_2 і раптом підбігли невідомі і все. Про те, чи потерпілий вічував чи не вічував, що у нього вирадають речі сказав, що не знає. Потерпілий, при цьому, пояснив, що він думав, що обвинувачений його підтримує, натомість він запхав руку в кишеню його штанів, на що потерпілий кричав: «Стій, ходи сюди».

Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що зазначені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.

Безпосередньо досліджені судом докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов`язаними між собою.

Суд, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_3 , вважає їх належними та допустимими доказами, оскільки, хоч останній і був стані алкогольного сп`яніння, але його покази є послідовними, логічними, відтворюють реальну обстановку вчинення кримінального правопорушення, вони знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами та показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а тому суд визнає їх достовірними та бере їх за основу обвинувачення.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 щодо невчинення ним злочину суд розцінює як його намагання уникнути кримінальної відповідальності. Допитаний в судовому засіданні інший обвинувачений ОСОБА_1 чітко ствердив, що їхній умисел на вчинення викрадення речей потерпілого виник до того моменту, коли вели потерпілого у сторону багажного відділення вокзалу. Допитані в суді свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 послідовно описали події злочину, про обшукування і крадіжку речей у потерпілого двома особами, що перебуває у логічному зв`язку з іншими доказами винуватості обвинувачених.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності", крадіжка - це викрадення чужого майна, яке винна особа вважає, що робить непомітно для потерпілого та інших осіб. Грабіж - характеризується відкритою формою викрадення чужого майна у присутності потерпілого та інших осіб, якщо особа усвідомлює поміченість своїх дій, а помічені дії оцінюються як викрадення. У такому разі слід також виходити із спрямованості умислу винної особи.

Має також значення, чи винна особа усвідомлює її викриття іншими особами, продовжує утримувати чуже майно, яким попередньо заволоділа, намагаючись втекти із ним, оскільки у такому разі дії такої особи належить кваліфікувати як грабіж.

Судом встановлено, що обвинувачені у кримінальному провадженні, за попередньою змовою між собою, скориставшись перебуванням потерпілого у стані алкогольного сп`яніння, маючи корисливий умисел, відкрито для потерпілого, вчинили викрадення його майна. Потерпілий факт викрадення належного йому майна усвідомлював, оскільки з його показань вбачається, що коли обвинувачені намагалися витягнути гаманець з кишені штанів, він відреагував словами: «Не робіть цього», а в подальшому, коли він обернувся і побачив як ОСОБА_2 побіг, водночас виявив, що гаманця в кишені штанів вже не було, потерпілий кричав: «Стій». Наведене свідчить, що протиправні дії щодо викрадення майна виявлені потерпілим і, незважаючи на протистояння потерпілого, продовжені обвинуваченими з метою заволодіння його майном. Крім того, вищенаведені докази підтверджують наявність у обвинувачених прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Обвинувачені усвідомлювали що вчинювані ними дії здійснюються в умовах очевидності - вони мали відкритий для потерпілого характер, при цьому ігнорували цю обставину.

Об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені доказами, які досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового розсдіування за ч.2 ст.15 - ч.2 ст. 186 КК України.

Таким чином, суд вважає доведенимм факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 закінченого замаху на вчинення за попередньою змовою групою осіб, відкритого викрадення чужого майна (грабіж), тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, суд вважає доведенимм факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 закінченого замаху на вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб, відкритого викрадення чужого майна (грабіж), тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , немає. Пом`якшуючими обставинами для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття останнього, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілому (ч.1 ст.66 КК України).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів (п.1 ч.1 ст.67 КК України). Обтяжуючих обставин для призначення покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного з обвинувачених та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Так, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вчинили умисний злочин, який відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, обидва посередньо характеризуються за місцем проживання, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувають.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Після відбуття покарання за раніше вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_2 на шлях виправлення не став і, маючи непогашену згідно з вимогами ст. 89 КК України судимість за умисний корисливий злочин проти власності, повторно вчинив умисний злочин. Згідно досудової доповіді, орган пробаціїї надав висновок про те, що, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_2 та його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (а.с. 52- 55).

Об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши положення ст. 65 та ст. 68 КК України, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання відповідно до санкції частини 2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім з метою досягнення мети, визначеної у законі про кримінальну відповідальність. На переконання суду його виправлення і перевиховання з ізоляцією від суспільства є необхідним.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував в добровільному порядку шкоду потерпілому, який до нього претензій не має та просив його суворо не карати, згідно досудової доповіді, орган пробаціїї надав висновок про те, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільсьтива, в т.ч. окремих осіб (а.с.58. 59), суд вважає за можливе призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті КК України за вчинений злочин застосувати положення ч.1 ст.75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених законом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Застосований судом до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, згідно ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 31.05.2019 р. скасувати, оскільки на день ухвалення вироку, обвинувачений фактично відбув покарання.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а застава - поверненю заставодавцю.

Керуючись ст. 371,374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_1 згідно з вимогами ст. 76 КК України обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початком перебігу іспитового строку вважати день проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , застосований ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.06.2017 р. у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень 00 коп.)- скасувати, після набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили, відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, повернути заставодавцю ОСОБА_12 заставу у розмірі 32 000 грн. (тридцять дві тисячі гривень), внесену останнім згідно квитанції № 0.0.790902778.1 від 21.06.2017 р. на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області на р/р 37315022000757, код отримувача 26306742, МФО 820172.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початком строку відбування ОСОБА_2 призначеного судом покарання слід вважати момент його затримання, тобто з 10 червня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 попереднє ув`язнення з 10.06.2017 до 10.06.2019 р., включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі відповідно до положень ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. № 838-VІІІ.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти із залу суду негайно, у зв`язку з фактичним відбуттям покарання.

Речові докази, вказані у постанові від 10.06.2017 про визнання речовим доказом та передачу на зберігання, а саме: ланцюжок жовтого кольору, гаманець, грошові кошти (1 купюра номіналом 200 грн, 5 - номіналом 50 грн кожна, 5 - усі з номіналом 5 грн та 1 долар США), передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - повернути останньому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Залізничний районний суд м.Львова.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз