Рішення № 8230216, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 23/231                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕМК-Підшипник” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

про стягнення 18 978,61 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 19.01.2010р. В засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2010р. В засіданні, яке відбулось 04.02.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 11.02.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”ДЕМК-Підшипник” м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ, 3 206,05 грн. річних та 15 772,56 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 4051 від 28.11.2007р. стосовно оплати вартості поставленого товару – з 1 190 504,21 грн. відповідач оплатив лише 770 200,39 грн.;

-          видаткові накладні додані до позову, які підтверджують факт отримання відповідачем товару;

-          ст.ст. 1, 173, 174, 193, 199, 202 Господарського кодексу України (далі – ГК);

-          ст.ст. 16, 525, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

У відзиві на позов відповідач вимоги позивача визнав необґрунтованими, оскільки: позивач, як постачальник поставку здійснював з запізненням; у справі № 4/188 позивачу було відмовлено у стягненні з відповідача штрафних санкцій; методологія нарахування річних незрозуміла; розрахунок інфляційних здійснено з порушенням рекомендацій Верховного суду України.

У доповненні до відзиву на позов відповідач просить суд припинити провадження у справі тому, що згідно з вимогами норм ст. 625 ЦК річні стягуються одночасно з сумою основного боргу – рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2009р. у справі № 4/188 з відповідача було стягнуто борг в сумі 420 303,82 грн.

Позивач 16.12.2009р. подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 206,05 грн. річних та 15 772,56 грн. збитків внаслідок інфляції, зазначивши, що це є господарською санкцією.

Представник позивача заявив, що позивач відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних за травень місяць 2009р. Суд прийняв цю відмову від позову і припиняє провадження у справі щодо стягнення з відповідача інфляційних за травень 2009р. в сумі 1 672,25 грн.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.80 ГПК суд відхилив тому, що господарський суд Донецької області не розглядав по суті вимоги позивача про стягнення з відповідача річних та інфляційних.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 4051 від 28.11.2007р. (далі – договір № 4051), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а замовник (відповідач) прийняти та оплатити продукцію на умовах СРТ склад замовника м. Краматорськ в редакції Інкотермс за номенклатурою, кількістю, строкам і за цінами згідно специфікаціям (додатки № 1, 2 ...), які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          замовник зобов’язаний оплатити поставлену продукцію за кожною специфікацію (додатки № 1,2...), згідно виставленим рахункам на протязі 20 днів після поставки продукції замовнику (п.5.1 договору);

-          договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р. з можливістю пролонгації за обопільною згодою сторін (п.10.1 договору).

Сторони 26.12.2008р. підписали додаткову угоду до договору № 4051, якою продовжили строк дії договору до 28.02.2009р.

Обидві сторони підписали між собою і специфікації до договору № 4051, в яких узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару, який підлягав поставці.

В рахунок виконання умов договору № 4051 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №№ 26/002-11п від 26.11.2008р., 26/003-11п від 26.11.2008р., 26/001-11п від 26.11.2008р., 24/001-12п від 24.12.2008р., 24/003-12п від 24.12.2008р., 24/004-12п від 24.12.2008р., 24/005-12п від 24.12.2008р., 22/001-01п від 22.01.2009р., 22/004-01п від 22.01.2009р., 10/002-02п від 10.02.2009р., 10/003-02п від 10.02.2009р., 10/004-02п від 10.02.2009р., 10/001-02п від 10.02.2009р. та 13/001-04п від 13.04.2009р., що підтверджено доданими до позову довіреностями, актом звіряння сторін станом на 07.07.2009р. і відповідачем не оскаржується.

Частиною 2 ст. 625 ЦК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати ним вартості товару, зазначеного у видаткових накладних, перелічених у цьому рішенні суду.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт , що річні та інфляційні повинні заявлятися лише разом з вимогою про стягнення основного боргу, тому що згідно ст.625 ЦК це право стягувача (кредитора).

Суд припиняє провадження у справі щодо стягнення інфляційних за травень 2009р. в сумі 1 672,25 грн. оскільки відповідач відмовився від позову в цій частині своїх вимог, а суд відмову від позову прийняв.

Суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення інфляційних за грудень 2008р. в сумі 1 498,4 грн., оскільки за методологію розрахунку інфляційних, викладених у листі Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.1997р., якщо строк оплати припадає на 16-й день місяця, інфляційні не нараховуються - оплата товару поставленого позивачем 26.11.2008р. повинна була бути здійснена по 16.12.2008р. включно.

Відповідач не подав суду доказів оплати ним позивачу інфляційних. Тому суд стягує з відповідача 12 601,91 грн. інфляційних.

Відповідач не подав суду доказів оплати ним позивачу річних, нарахованих позивачем. Суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення річних з поставки, здійсненої 13.04.2009р., оскільки ця поставка була здійснена поза рамками дії договору № 4051, а позов подано про стягнення річних за умовами договору - за період з 04.05.2009р. по 12.06.2009р. річні стягуються з суми 291 591,04 грн. і становлять суму 958,66 грн. (відмовлено суму 111,34 грн.).

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26002190425001 в КФ ЗАТ КБ “Приватбанк” в м. Краматорську, МФО 335548, ЄДРПОУ 00222999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕМК-Підшипник” (м. Дніпропетровськ, пр. Газети “Правда”, 35, оф. 808, р/р 2600323241 в АБ “Укргазпромбанк” МФО 320843, ЄДРПОУ 35340901) - 3 094 грн. 71 коп. річних, 12 601 грн. 91 коп. інфляційних, 156 грн. 97 коп. витрат на сплату держмита та 195 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі щодо стягнення інфляційних в сумі 1 672 грн. 25 коп.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя