Рішення № 8230175, 16.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.10 р.                     Справа № 38/10                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”, м. Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО”, м. Маріуполь

про стягнення 5474,65грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Грачова О.М. - за дов.№86 від 28.01.2010р.

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” м. Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 5 158,43грн. та пені у розмірі 316,22грн., а всього 5 474,65грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р., додатки до договору №74 від 28.04.2009р., акти приймання-передачі; рахунки-фактури; претензії № 01-16/3043 від 25.08.2009р., №01-16/4698 від 28.12.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

10.02.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 04.02.2010р. № 14/4-20/658, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО”, м. Маріуполь значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 05505992) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Котляревського,34, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

16.02.2010р. позивач надав суду супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів.

          Відповідач в судове засідання 16.02.2010р. не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджує відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням № 3097832 з відміткою “вручено 02.02.2010р. уповноваженій особі”, відзив на позовну заяву не представив, та не надав витребувані господарським судом матеріали.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2009р. між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Донбаської електроенергетичної системи, м.Горлівка та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” був укладений договір №74, згідно якого, власник мереж (позивач) взяв на себе зобов’язання по забезпеченню технічної можливості передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач (відповідач) у свою чергу зобов’язався дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги.

Розділом 4 договору сторони визначили обов’язки споживача. Так, споживач зобов’язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж обособленому структурному підрозділу ДП НЕК “Укренерго” Донбаській ЕС згідно з додатком “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” (п.4.1.1 договору).

Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії сторони визначили додатком №2 до договору №74 від 28.04.2009р. Так, за підсумками розрахункового періоду до 6 дня періоду, наступного після розрахункового, власник мереж надсилає споживачу розрахункові докменти на оплату за перетікання реактивної електроенергії. До рахунку додається розрахунок, здійснений відповідно до зазначеного вище порядку. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів від дня отримання розрахункових документів (п.17 додатку №2 до договору №74 від 28.04.2009р.).

Розділом 8 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком (п.8.2 договору).

Згідно п.10.7 Договору, його укладено на строк до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про відмову від договору або його перегляд.

Договір №74 від 28.04.2009р. та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов договору позивач надав послуги по передачі електричної енергії відповідачу через власні електричні мережі в період з червня 2009р. по грудень 2009р.

Фактичне надання позивачем послуг з передачі електричної енергії підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі зазначених послуг, а саме: №б/н від 30.06.2009р. за червень на суму 1474,64грн., №б/н від 31.07.2009р. за липень 2009р. на суму 894,17грн., №б/н від 30.08.2009р. за серпень 2009р. на суму 840,06грн., №б/н від 30.09.2009р. за вересень 2009р. на суму 836,65грн., №б/н від 31.10.2009р. за жовтень 2009р. на суму 905,34грн., №б/н від 30.11.2009р. за листопад 2009р. на суму 935,03грн.

Акт приймання-передачі послуг за грудень 2009р. на суму 772,54грн. направлений відповідачу для оформлення 11.01.2010р. Відповідач, вказаний акт отримав 13.01.2010р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №2350952, але до теперішнього часу підписаний акт приймання-передачі послуг за грудень 2009р. відповідач не підписав і на адресу позивача не направив.

На виконання своїх договірних зобов’язань позивач своєчасно, щомісячно направляв на адресу відповідача рахунки, які останній отримував, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи, а саме:

-          рахунок-фактура № 017229 від 30.06.2009р. на суму 1474,64грн. отриманий відповідачем 11.07.2009р.;

-          рахунок-фактура №017641 від 31.07.2009р. на суму 894,17грн. отриманий відповідачем 11.08.2009р.;

-          рахунок-фактура №017965 від 31.08.2009р. на суму 840,06грн. отриманий відповідачем 18.09.2009р.;

-           рахунок-фактура №018400 від 30.09.2009р. на суму 836,65грн. отриманий відповідачем 10.10.2009р.;

-          рахунок-фактура №018838 від 31.10.2009р. на суму 905,34грн. отриманий відповідачем 06.11.2009р.;

-          рахунок-фактура №019266 від 30.11.2009р. на суму 935,03грн. отриманий відповідачем 08.12.2009р.;

-          рахунок-фактура №019631 від 31.12.2009р. на суму 772,54грн. отриманий відповідачем 13.01.2010р.

Зазначені рахунки відповідач оплатив частково, перерахувавши 08.10.2009р. на банківський рахунок позивача платіжним дорученням №388 суму у розмірі 1 500грн.

Таким чином, відповідач оплатив рахунок-фактуру позивача від 30.06.2009р. на суму 1474,64грн. погасив у повному обсязі заборгованість за червень 2009р., та зменшив заборгованість за липень 2009р. на суму 25,36грн., яка стала складати 868,81грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 25.08.2009р. 25.08.2009р. №01-16/3043, в якій позивач пропонував в добровільному порядку перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість за надані по договору №74 від 28.04.2009р. послуги за червень-липень 2009р. у розмірі 2368,81грн., яка була залишена відповідачем без задоволення.

28.12.2009р. позивач вдруге направив на адресу відповідача претензію №01-16/4698, в якій позивач пропонував внести на поточний рахунок позивача заборгованість за надані по договору №74 від 28.04.2009р. послуги у розмірі 4386,24грн. та штрафні санкції на суму 240,67грн., яка була залишена відповідачем без задоволення.

          Таким чином, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р. за останнім значиться заборгованість за липень-грудень 2009р. у розмірі 5158,43грн.

До теперішнього часу заборгованість у розмірі 5158,43грн. відповідачем не сплачена, тому позивач просить стягнути з відповідача суму вказаної заборгованості.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 316,22грн. з посиланням на пункт 8.2 договору.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р., додатки до договору №74 від 28.04.2009р., акти приймання-передачі; рахунки-фактури; претензії № 01-16/3043 від 25.08.2009р., №01-16/4698 від 28.12.2009р., акт звірки розрахунків, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач правом на захист не скористався, в судове засідання не з’явився, відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки відповідач до теперішнього часу не оплатив рахунки щодо сплати заборгованості за отримані послуги по забезпеченню перетікання реактивної електричної енергії за липень-грудень 2009р. у розмірі 5 158,43грн.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору (п.8.2.) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.8.2. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 316,22грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.11, 509, 526, 530, 627 ЦК України, 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м. Київ в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 5 158,43грн. та пені у розмірі 316,22грн., а всього 5 474,65грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІРАЖ-АВТО” м. Маріуполь (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Котляревського,34, п/р 2600118866001 в філії ДНІПР.КБ “ПРИВАТБАНК” м.Маріуполь, МФО 335429, ЄДРПОУ 00505992) на користь Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м. Київ (01036, м.Київ, вул.Комітерну,25, п/р 26008301241445 в Київському міському відділенні “Промінвестбанку”, МФО 322250, ЄДРПОУ 00100227) в особі відособленої структурної одиниці Донбаської електроенергетичної системи, м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, п/р 26008301550293 в філії “Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Горлівка Донецької області”, МФО 334464, ЄДРПОУ 23344104) заборгованість у розмірі 5183,43грн., пеню у розмірі 316,22грн., держмито 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 16.02.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі