Ухвала суду № 82301564, 08.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23093/19

Провадження № 1-кс/761/16091/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Гойденка І.О., захисника Вітів М.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві Романенка В.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000565 від 13 травня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві Романенка В.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури міста Києва Вільчинським О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 07.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

07.06.2019, приблизно о 15:00 знаходячись за адресою: місто Київ, вул. Ломоносова, 46/1 та незаконно зберігаючи при собі з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору масою приблизно 200 г., яка містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн, ОСОБА_1 помітив працівників поліції, які рухались у його напрямку. Після цього, ОСОБА_1 , з метою недопущення затримання його з порошкоподібною речовиною білого кольору масою приблизно 200 г., яка містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн та яка знаходилась в загорнутому фрагменті паперу сірого кольору, кинув її на землю перед собою. В подальшому, під час проведення огляду місця події, працівники поліції вилучили загорнутий фрагмент паперу сірого кольору в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору масою приблизно 200 г., яка містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн, яку ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту. Згідно експрес аналізу виявлення наркотичного засобу «Cocaine» проведеного 07.06.2019, вилучена у ОСОБА_1 порошкоподібна речовина білого кольору масою приблизно 200 г містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі знищити речі, що можуть свідчити про систематичне вчинення злочинів ОСОБА_1 , незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання через необґрунтовану підозру. Наполягали на застосуванні запобіжного заходу не пов`язаного з ізоляцією від суспільства.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000565, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працює і не має джерел доходу, має соціальні зв`язки (зі слів), які, на думку суду, не є стримуючим фактором від уникнення підозрюваного від явки до слідчого та суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень, а тому останній, знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також враховується сам мотив та спосіб вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке має значний ступінь суспільної небезпеки.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч. 2 ст.307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній, обсяг вилучених наркотичних засобів, походження яких задокументовано відповідним чином, а тому вважає доцільним та співмірним визначити підозрюваному заставу у розмірі, яка перевищує визначену п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у місті Києві Романенка В.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000565 від 13 травня 2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 05 серпня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115 260 грн. (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1 , по справі №761/23093/19, кримінальне провадження №42017100000000565 від 13 травня 2017 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 05 серпня 2019 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Головчак М.М.