Ухвала суду № 82301299, 06.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 753/6590/19

Провадження № 2/761/5826/2019

У Х В А Л А

06 червня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2019 року дану позовну заяву направлено до Київського апеляційного суду для визнання її підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 24.05.2019 року підсудність справи за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва визначена Шевченківському районному суду м. Києва.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищезазначених вимог, позивачем у позовній заяві не зазначені всі дані про сторін, а саме: поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того, позивачем не чітко викладено зміст позовних вимог. Як вбачаться із заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.05.2019 року (а.с. 18), позивач просить суд: 1) визначити належного відповідача позову від 21.03.2019 року, 2) стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів, яку останній втратив внаслідок арешту, що знаходились в ПАТ «КБ «Приватбанк», розраховану у додатку до позову від 21.03.2019 року.

Вимога визначити належного відповідача позову від 21.03.2019 року суперечить приписам ст. 175 ЦПК України, оскільки відповідача має вказати саме позивач.

У позовній заяві від 21.03.2019 року позивач фактично посилається на те, що оскільки суд наклав арешт на кошти в банківських установах в сумі, що перевищує суму стягнення за рішенням суду, що порушує право позивача розпоряджатися власними коштами, наявні підстави для скасування з коштів, що перевищують суму стягнення. Із розрахунку, долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог, вбачається, що позивачем фактично ініціюється питання стягнення з відповідача коштів, які він втрачає по депозитній програмі внаслідок накладеного арешту кожного місяця. При цьому, конкретну суму, яку просить стягнути з відповідача та за який період, позивач не вказав.

Також позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини, вказані у позові, щодо фактів накладення арешту конкретними банківськими установами, умов договорів депозиту.

Позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

У той же час, позивачем не вказано ціну позову.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Проте, копію позовної заяви з додатками для відповідача позивач не надав.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Між тим, про зверненні до суду, позивач вказав, що він звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Між тим, за змістом даної статті вбачається, що у даній справи про стягнення коштів позивача не звільнено від сплати судового збору у відповідності до положень закону, а отже судовий збір має бути сплачено на загальних підставах.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи ту обставину, що позивачем не зазначено ціну позову, суд не може визначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

При цьому, суд роз`яснює, що судовий збір має бути сплачено на рахунок отримувача № 31217206026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП) в сумі не менше як 768,40 грн. та не більше 9 605,00 грн.

Тому, позивачу необхідно надати позовну заяву, в якій зазначити всі дані про сторін, а саме: поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; ціну позову, чітко викласти зміст позовних вимог; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Надати докази, що підтверджують обставини, вказані у позові, щодо фактів накладення арешту конкретними банківськими установами, умов договорів депозиту. Після виправлених недоліків надати відповідну позовну заяву з додатками до суду та її копії з додатками у відповідності до кількості учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва про стягнення коштів, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.