Рішення № 82301270, 14.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5068/19

Справа №760/9591/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

14 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 59 680, 37 гр. страхового відшкодування, 7 711, 03 гр. - пені, 2 237, 70 гр. - інфляційних збитків та 643, 00 гр. - 3% річних.

Посилається в позові на те, що 07 серпня 2018 року на 30 км. а/д Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням.

Дорожньо-трнспортна пригода мала місце з вини ОСОБА_2 , що підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що іменується Європротоколом, від 26 вересня 2017 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ/3540747 від 19 березня 2018 року страховою компанією ТДВ «СТ «Домінанта».

15 серпня 2018 року відповідач був повідомлений про ДТП, що підтверджується Повідомленням потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду.

15 серпня 2018 року відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.

На момент пред`явлення позову відповідач страхового відшкодування не виплатив.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином порядку, визначеному ст. 130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Судові повістки, що направлялись за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , повертались до суду з відміткою поштового відділення про інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Вказана адреса відповідача зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. п. 91, 96, 101, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, відсутність іншої відомої адреси відповідача в матеріалах справи, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Ухвалою від 04 квітня 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку позивача,суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 07 серпня 2018 року на 30 км. а/д Доманове (на Брест ) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , що підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що іменується Європротоколом, від 26 вересня 2017 року.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ/3540747 від 19 березня 2018 року страховою компанією ТДВ «СТ «Домінанта».

15 серпня 2018 року відповідач був повідомлений про ДТП, що підтверджується Повідомленням потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду.

15 серпня 2018 року відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що страхове відшкодування йому не виплачено до цього часу.

/ а.с.6 - 13 /

Відповідно до п. 22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктами 35.1 ст. 35 та 36.1, 36.2 ст. 36 Закону встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що, не дивлячись на виконання ним вимог закону, повідомлення відповідача про настання страхового випадку, будь-якого рішення відповідач за його заявою не прийняв і страхове відшкодування йому не виплатив.

Виходячи з цього, неприйняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Що стосується стягнення з відповідача пені, 3 % річних та суми інфляційних збитків, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові № 6-282 цс17 від 07 червня 2017 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Зі змісту ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України випливає, що грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Враховуючи викладене вище, невиконання відповідачем умов договору, укладеного з винною особою в ДТП, в якій був пошкоджений належний на позивачу автомобіль, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і в цій частині.

З розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, вбачається, що пеню, інфляційні втрати та 3 % річних розраховано за 131 день прострочення.

Представник відповідача, не з`явившись в судове засідання, даного розрахунку не спростував, своїх розрахунків суду не надав.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідач, не надавши відзив на позовну заяву, доводів, викладених позивачем у позові, не спростував.

В свою чергу приведені позивачем докази є належними та допустимими доказами з точки зору ст.ст. 77, 78 ЦПК України, сумніватися в об`єктивності яких у суду немає підстав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 гр., сплачений ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 509, 510, 511, 524, ч. 2 ст. 625,636, 901, 908, 979, 980, 992 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство`Домінанта» / 03056 м. Київ пров.Індустріальний, 23 ЄДРПОУ 35265086 / на користь ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_3 / 59 680 , 37 гр. страхового відшкодування, 7 711, 03 гр. - пені, 2 237, 70 гр. - інфляційних збитків, 643, 00 гр. річних та 768, 40 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л .А. Шереметьєва