Ухвала суду № 82301129, 22.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5705/19

Справа № 760/14660/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення фактів проживання однією сім`єю та постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не зазначено:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст.315 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, позивачем не обгрунтовано позовні та не зазначено:

-з якою метою заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; настання яких правових наслідків бажає позивач від встановлення даного факту;

-чи існує у позивача будь-який спір з приводу спадщини після смерті ОСОБА_2 , якщо так, з ким саме;

-чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_3 і якщо так, чи прийнята будь-ким спадщина після її смерті і якщо так, ким саме;

-з якою метою позивач ставить питання про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 у позовному, а не окремому провадженні.

-чи передбачено встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем з метою отримання спадщини без пред`явлення самої вимоги про визнання права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 цього Кодексу встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство, до якого відноситься позовне провадження, в рамках якого позивач звернувся до суду, це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ, який характеризується наявністю матеріально-правового спору між двома сторонами з протилежними інтересами.

Виходячи з цього, звертаючись до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю з спадкодавцем, позивачем не обгрунтовано який матеріально-правовий спір існує між сторонами та якими діями Київської міської ради порушені права позивача та як наслідок пред`явлення вимог до останнього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

З точки зору Глави 6 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження..

Так, позивачем не зазначено усіх зацікавлених осіб, оскільки на права та обов`язки яких може вплинути рішення по даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви остання містить дві вимоги немайнового характеру, які повинні бути сплачені судовим збором.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору до позову не надав.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, відповідно до якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 (768,40*2=1536,80) грн. та надати суду підтвердження відповідної сплати.

Відповідна оплата даного судового збору повинна бути здійснена на наступні реквізити:

отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206026010, код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення фактів проживання однією сім`єю та постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання нової позовної заяви, відповідно до кількості сторін у справі та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Букіна