Ухвала суду № 82296230, 07.06.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/433/19

Провадження №1-кс/639/1857/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова Васильєва Н.М., за участю секретаря - Погрібняк А.В., прокурора - Огороднікова А.Д., захисника - Петренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Ільєнкова О.О. про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Ільєнкова О.О. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 03.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201822108000071 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 199 КК України.

В поданому клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно, шляхом заборони користування, володіння, розпорядження, яке вилучене 11.04.2019 в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 у приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone» чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 .

В обґрунтування клопотання зазначається, що СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221080000071 від 03.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 199 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Харківська місцева прокуратура №2 Харківської області.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

11.04.2019 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 , за наслідком чого виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначене в протоколі обшуку від 11.04.2019 року.

В клопотанні прокурором зазначається, що вилучене майно імовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 199 КК України, а також інших кримінальних правопорушень, наявність яких в діях ОСОБА_1 перевіряється на теперішній час слідчим шляхом, в тому числі кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-5 КК України.

Вказане майно має бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На теперішній час триває проведення слідчих (розшуковик) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно, на думку прокурора, унеможливить належне проведення слідчих (розшуковик) дій.

Постановою слідчого від 13.04.2019 вищевказаний мобільний телефон визнаний речовими доказом у кримінальному провадженні №4201822108000071 від 03.03.2018 року, у зв`язку з чим наявна процесуальна необхідність у проведенні слідчих дій з вилученим майном, щодо арешту якого звертається сторона обвинувачення.

В клопотанні прокурора зазначається, що встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурором заявляється клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучене 11.04.2019 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збереження речових доказів по кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник Петренко К.Л. заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна, у зв`язку з тим, що був порушений порядок проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 , а також зазначила, що в ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку маються численні порушення, що унеможливлювало проведення обшуку відповідно до вимог КПК.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника, перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею враховується, що по кримінальному провадженню №42018221080000071 від 03.03.2018 року жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин прокурором до суду не надано, доводи клопотання зводяться до припущень.

В клопотанні про арешт майна прокурором не доведено, яке доказове значення має вилучене майно (мобільний телефон), для проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42018221080000071 від 03.03.2018 року.

В порушення вимог ч. 2 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст.171 КПК України, в клопотанні прокурора не доведено підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно.

Вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на мобільний телефон, оскільки у клопотанні не доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків,визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131 - 132, 167, 170 - 173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Ільєнкова О.О. про арешт майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Н.М. Васильєва