
Дата документу 10.06.2019
ЄУ № 420/916/19
Провадження №1-кп/420/128/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Проньки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,
прокурора Сичова М.М.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
обвинуваченої ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000118 від 08.05.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, громадянки України, яка має середню освіту, не працює, не є депутатом, заміжня, має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30 квітня 2019 року у вечірній час, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 знаходилась за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де перебуваючи в кухонній кімнаті квартири спільно з чоловіком ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_1 вживали алкогольні напої. В цей час ОСОБА_2 помітила, що в користуванні ОСОБА_1 знаходиться мобільний телефон марки «Samsung J3» у корпусі золотого кольору, на заволодіння якого у неї виник злочинний умисел.
Того ж вечора, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна - мобільного телефону марки «Samsung J3» у корпусі золотого кольору, ОСОБА_2 приблизно о 23 год. 00 хв., знаходячись в спальній кімнаті квартири за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переконалась, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сплять, та скориставшись цим пішла до кухонної кімнати квартири, де на підлозі біля опалювального котлу взяла жіночу сумку ОСОБА_1 в руки, розстібнувши яку всередині знайшла мобільний телефон марки «Samsung J3» в корпусі золотого кольору.
Не відмовляючись від реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та караність свого діяння, користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та не зможе їй перешкодити, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спали та не усвідомлювали факт викрадення, шляхом вільного доступу дістала з жіночої сумки потерпілої ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Samsung J3» у корпусі золотого кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-2/211-59е від 23.05.2019 складає 1533,33 грн. разом з сім-карткою мобільного оператора «Vodafone», вартістю 30,00 грн, який в подальшому вимкнула та сховала на шафу в спальній кімнаті вищезазначеної квартири, таким чином розпорядилась ним на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1563,33 грн.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
29 травня 2019 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачена за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 185 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Цивільний позов не заявлено.
Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, та отримана згода обвинуваченої на призначення їй такого покарання.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені потерпілій та обвинуваченій.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваною, суд виходить з такого.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена в судовому засіданні, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь, просила затвердити угоду про примирення з потерпілою, та призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, при цьому зазначила, що винуватість визнала добровільно, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження її права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди їй зрозумілі та просила затвердити зазначену угоду.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілою та підозрюваною є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України. Потерпіла, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.
Таким чином, укладена сторонами угода про примирення повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 29 травня 2019 року про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати за проведення експертизи згідно ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 29 травня 2019 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019130510000118 від 08.05.2019, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung» модель «J3» у корпусі золотого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 , - повернуто власнику ОСОБА_1 .
- DVD-R диск із записом слідчого експерименту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 628,04 грн. (шістсот двадцять вісім грн. 04 коп.) на відшкодування витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.
Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у разі невиконання угоди про примирення потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілій і обвинуваченій.
Головуючий суддя: В.В. Пронька
Судове рішення № 82295350, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 10.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/916/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: