Рішення № 8229343, 09.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.10 р.                     Справа № 16/417                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк

про стягнення 766025,11грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Кульга М.В. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк про стягнення 766025,11грн., у тому числі суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі 668150,91грн., суми пені в розмірі 86998,93грн., 3% річних в розмірі 10875,27грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 21.01.2010р. – 11год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 89-01083 від 21.03.2007р., видаткової накладної № 0000000029 від 07.06.2007р., акт про приймання предмету лізингу від 07.06.2007р., довіреність ЯНЧ № 963892 від 07.06.2007р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня та 3% річних.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під час розгляду справи позивач надав до суду уточнений розрахунок суми позовних вимог та наполягає на стягненні суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі 668151,02грн., суми пені в розмірі 86998,98грн., 3% річних в розмірі 10874,90грн.

Відповідач до жодного судового засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві за № 21-10/112.2 від 14.01.2010р. відповідач значиться як юридична адреса: вул.Свєтлова, 1-А, м.Донецьк, 83009.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

21.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” (лізингодавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 89-01083 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець зобов’язався за заявою Лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника) – ТОВ „Сканія Україна”, обраного Лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій (далі – предмет лізингу) та передати їх у користування Лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а Лізингоодержувач зобов’язався прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов’язання, передбачені цим договором.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Із матеріалів справи вбачається, що лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі видаткової накладної № 0000000029 від 07.06.2007р.

Факт передачі предмету лізингу – Scania R420 LA4X2HNA у кількості 2 одиниць – Лізингоодержувачу підтверджується актом про прийняття предмету лізингу від 07.06.2007р., який підписаний представниками сторін без заперечень, та довіреністю ЯНЧ № 963892 від 07.06.2007р., виданої на ім’я Зоткіна О.М.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” та пункту 6.1. договору, Лізингоодержувач зобов’язаний за користування предметом лізингу сплачувати лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених договором та графіком платежів.

Лізингові платежі сплачуються щомісячно у сумах, встановлених Графіком платежів з урахуванням положень п.6.3. договору (п.6.4.2. договору).

Оскільки передача предмету лізингу відбулась 07.06.2007р., згідно акту про прийняття предмету лізингу, то, відповідно до підпункту а) пункту 6.4.2. договору, оплата лізингових платежів повинна здійснюватись не пізніше останнього робочого дня такого місяця.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що лізингові платежі сплачуються відповідачем виключно в гривнях. Сума кожного лізингового платежу, що підлягає сплаті, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого в євро, у гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату здійснення платежу.

Всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати поточних лізингових платежів у визначений договором строк не виконав належним чином, у зв’язку з чим за період з червня 2008р. по серпень 2009р. виникла заборгованість в розмірі 668151,02грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів погашення суми заборгованості в розмірі 668151,02грн., позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі в розмірі 668151,02грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 86998,98грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Згідно пункту 6.9. договору, у випадку прострочення оплати лізингових платежів або будь-яких сум, що належать до сплати за договором, Лізингоодержувач сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі 24 відсотки річних від суми несвоєчасно виконаного платежу.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Однак, відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення лізингових платежів за договором суд визнав невірним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення платежів за період з червня по грудень 2008р. не підлягають задоволенню, оскільки на момент звернення позивача до суду (18.12.2009р.) за цими платежами сплив строк позовної давності.

Згідно розрахунку суду загальна сума пені за прострочку оплати лізингових платежів за договором складає 30086,00грн., виходячи з наступного розрахунку:

1) період нарахування: з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. = 182 дні прострочки

з 01.01.2009р. по 14.06.2009р. – 165 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,51грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 165 = 5169,00грн.

з 15.06.2009р. по 01.07.2009р. – 17 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,51грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 17 = 488,00грн.

2) період нарахування: з 01.02.2009р. по 01.08.2009р. = 182 дні прострочки

з 01.02.2009р. по 14.06.2009р. – 134 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,50грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 134 = 4198,00грн.

з 15.06.2009р. по 01.08.2009р. – 48 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,50грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 48 = 1378,00грн.

3) період нарахування: з 01.03.2009р. по 29.08.2009р. = 182 дні прострочки

з 01.03.2009р. по 14.06.2009р. – 106 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,51грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 106 = 3320,00грн.

з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. – 58 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,51грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 58 = 1665,00грн.

з 12.08.2009р. по 29.08.2009р. – 18 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,51грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 18 = 481,00грн.

4) період нарахування: з 01.04.2009р. по 31.08.2009р. = 153 дні прострочки

з 01.04.2009р. по 14.06.2009р. – 75 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,51грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 75 = 2349,00грн.

з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. – 58 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,51грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 58 = 1665,00грн.

з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. – 20 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,51грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 20 = 535,00грн.

5) період нарахування: з 01.05.2009р. по 31.08.2009р. = 123 дні прострочки

з 01.05.2009р. по 14.06.2009р. – 45 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,51грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 45 = 1409,00грн.

з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. – 58 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,51грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 58 = 1665,00грн.

з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. – 20 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,51грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 20 = 535,00грн.

6) період нарахування: з 01.06.2009р. по 31.08.2009р. = 92 дні прострочки

з 01.06.2009р. по 14.06.2009р. – 14 днів прострочки – облікова ставка НБУ 12%

47648,50грн. * (2 * 12) : 100 : 365 * 14 = 438,00грн.

з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. – 58 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,50грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 58 = 1665,00грн.

з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. – 20 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,50грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 20 = 535,00грн.

7) період нарахування: з 01.07.2009р. по 31.08.2009р. = 62 дні прострочки

з 01.07.2009р. по 11.08.2009р. – 42 дні прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,50грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 42 = 1206,00грн.

з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. – 20 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,50грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 20 = 535,00грн.

8) період нарахування: з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. = 31 день прострочки

з 01.08.2009р. по 11.08.2009р. – 11 днів прострочки – облікова ставка НБУ 11%

47648,51грн. * (2 * 11) : 100 : 365 * 11 = 315,00грн.

з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. – 20 днів прострочки – облікова ставка НБУ 10,25%

47648,51грн. * (2 * 10,25) : 100 : 365 * 20 = 535,00грн.

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 30086,00грн.

Щодо позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 10874,90грн., суд зазначає наступне:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем арифметично перевірений судом та визнаний невірним. За розрахунком суду розмір 3% річних складає:

1071,92грн. * 3% : 365 * 390 днів прострочки = 34,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 390 днів прострочки = 1526,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 360 днів прострочки = 1409,00грн.,

47648,50грн. * 3% : 365 * 330 днів прострочки = 1291,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 300 днів прострочки = 1174,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 270 днів прострочки = 1057,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 240 днів прострочки = 939,00грн.,

47648,50грн. * 3% : 365 * 210 днів прострочки = 822,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 180 днів прострочки = 704,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 150 днів прострочки = 587,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 120 днів прострочки = 469,00грн.,

47648,50грн. * 3% : 365 * 90 днів прострочки = 352,00грн.,

47648,50грн. * 3% : 365 * 60 днів прострочки = 234,00грн.,

47648,51грн. * 3% : 365 * 30 днів прострочки = 117,00грн.

Загальна сума 3% річних складає: 10715,00грн.

Тому вимоги позивача про стягнення суми 3% річних в розмірі 10874,90грн., підлягають частковому задоволенню в розмірі 10715,00грн.

Позивач у позові просить з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на рухоме та нерухоме майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не визначені рахунки відповідача, на які позивач просить накласти арешт, та не визначено індивідуального майна Відповідача, яке підлягає арешту, не надано доказів щодо права власності майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

Позивачем при зверненні до суду було заявлено майнові вимоги на суму 766025,11грн., а тому державне мито повинно бути сплачене у розмірі 1 відсоток від заявленої суми, тобто 7660,25грн.

Оскільки позивачем за платіжним дорученням за № 669 від 24.09.2009р. було сплачено державне мито у розмірі 7672,12грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ довідки про повернення державного мита у розмірі 11,87грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 258, 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк про стягнення суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі 668151,02грн., суми пені в розмірі 86998,98грн., 3% річних в розмірі 10874,90грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” м.Донецьк (юридична адреса: вул.Свєтлова, 1-а, м.Донецьк, 83009; поштова адреса: вул.Горнова, 6-а, м.Донецьк, 83012; ЄДРПОУ 30711276; п/р № 260010101926 в ЗАТ „ПроКредитБанк” м.Донецьк, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ (юридична адреса: Столичне шосе, 100, м.Київ, 03045; адреса для листування: вул.Межигірська, 56, кв.3, м.Київ, 04071; ЄДРПОУ 33052443; п/р 26006200285069 в АКБ „СітіБанк”, МФО 300584) суму заборгованості з лізингових платежів в розмірі 668151,02грн., пеню в розмірі 30086,00грн., 3% річних в розмірі 10715,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 7089,51грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – у задоволенні відмовити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” м.Київ (юридична адреса: Столичне шосе, 100, м.Київ, 03045; адреса для листування: вул.Межигірська, 56, кв.3, м.Київ, 04071; ЄДРПОУ 33052443; п/р 26006200285069 в АКБ „СітіБанк”, МФО 300584) довідку на повернення державного мита у розмірі 11,87грн., сплаченого платіжним дорученням за № 669 від 24.09.2009р. на суму 7672,12грн., відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21 січня 1993 року, у зв’язку зі сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення підписане 09.02.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники Сторонам 2, У справу 1

Вик. ЄрохінаВ.В.