Рішення № 8228913, 15.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.10 р.                     Справа № 17/12                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 3956,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбузова Т.О. – довіреність

від відповідача: Кир`Ян Є.В. – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ звернулось з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 3956,86 грн. збитків у вигляді вартості нестачі вантажу – окатиши залізорудні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми Статуту залізниць України, залізничну накладну №50935639, комерційний акт БН №681148/86/56 від 09.07.2009р. та інші докази, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на те, що вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці. Наполягає на тому, що відправник не скористався наданим йому правом відмови від транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу, у зв’язку з чим уся відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталося внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Розгляд справи був закінчений 02.02.2010р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.02.2010р.-13.30год. для підготовки рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, встановив:

10.07.2009р. зі станції Красний Лиман Донецької залізниці начальником станції по досильній залізничній накладній №50935639 до основної накладної №44743895, на адресу начальника станції, станція призначення – Комунарськ Донецької залізниці, був відправлений вантаж – окатиші залізорудні, який прибув на станцію призначення 12.07.2009р..

При проходженні вагону через станцію Красний Лиман Донецької залізниці, у зв’язку із виявленням: з правого боку по ходу обрив листа похилої стінки, з боку задньої візки, внаслідок чого утворився зазор 30мм між листом обшиви і угольником, навантаження горбоподібне, нижче за борти на 200-500мм, справа над 2, 3, 4 кишенею поглиблений 3000х2500мм на конус до розвантажувального люка, об'єм кузова 45м куб.; на підставі чого був складений комерційний акт: БН №681148/86/56, з якого вбачається: недостача у розмірі 9500кг (по документу: брутто – не вказано, нетто – 70000кг, тара – 23000, фактично: брутто – 83500кг, нетто – 60500кг, тара – 23000кг), який при повторному зважуванні на станції призначення підтвердився.

Комерційний акт підписаний, заступником начальника станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу у загальній кількості 9,5т (з урахуванням норми недостачі) у розмірі 3956,86 грн..

Господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (залізорудні окатиші) підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення несправність вагонів, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У відповідності до статті 32 Статут залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв’язку з цим є правомірним припущення: як би відправник завантажив несправній вагон, то на станції відправлення, або на одній із проміжних станцій, розташованих перед станцією Красний Лиман, це було б виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 3956,86 грн. із розрахунку: 9,5т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1%) х 374,7028 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р260030000173 у Донецькій філії АБ „Експрес-банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Шмідта, 4, р/р 2600914210 у Луганській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, ЗКПО 05441447) 3956,86 грн. збитків (вартість нестачі окатишів залізорудних); 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя