Рішення № 8228896, 09.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.10 р.                     Справа № 13/24                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.           

при секретарі судового засідання Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка,

до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк,

про стягнення 2682,67грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Манерова Ю.В. за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.2008р.– юрискон.

          Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 2682,67грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р. з додатками, претензію №11/25/131 від 17.11.2009р., накладну № 45775207, комерційний акт БН 689673/45 від 24.07.2009р., розрахунок вимог, посвідчення № 641, рахунок-фактуру № СФ-69838 від 27.07.2009р., реєстр вагонів до акту № А-69838 від 27.07.2009р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Позивач був належним чином повідомлений про час розгляду справи, але своїх представників у судове засідання не направив, про поважність нез’явлення суд не повідомлений.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Крім того, вантаж завантажений засобами вантажовідправника без участі залізниці. Надав суду витребувані копії актів загальної форми № ч1781, ч1782 від 23.07.2009р., які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до договору № ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р., укладеного між ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” та ТОВ „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ”, м. Донецьк, вантажовідправником – ВАТ “Павлоградвугілля” за залізничною накладною № 45775207 на адресу позивача було відвантажене вугілля кам’яне марки Г – газовий.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 45775207 на станції Миколаївка Донецької залізниці вагони №№ 66313602, 65718413, 67862813 були прийняті з вагою нетто 69т кожний.

На підставі актів загальної форми ч1781, ч1782 від 23.07.2009р. на станції Авдіївка Донецької залізниці було здійснене комісійне переважування зазначених вагонів на справних стотонних електронних вагах, що пройшли перевірку. За результатами переважування виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній, а саме, у вагоні 66313602 у кількості 1400кг, у вагоні 65718413 у кількості 1900кг, у вагоні 67862813 у кількості 6650кг. Це засвідчено в комерційному акті № БН 689673/45 від 24.07.2009р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Комерційним актом № БН 689673/45 від 24.07.2009р. з посиланням на акти загальної форми № ч1781, ч1782 від 23.07.2009р. встановлено, що зазначений вантаж прибув в технічно справних вагонах, люки та двері закриті, течі вантажу не має. Навантаження рівномірне нижче бортів. Маються поглиблення у вагоні 66313602 над 1,2 люками зліва 150х100х50см., 65718413 над 5 люком зліва 50х80х80см, 67862813 над 5,6,7 люками зліва 80х80х50см. Поверхня вантажу катком не ущільнялася, плівкою проти видування не покривалася, захисне маркування відсутнє.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Нестача згідно комерційного акту № БН 689673/45 від 24.07.2009р., складає загалом 9950кг. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-69838 від 27.07.2009р. вартість 1 тонни вугілля з урахуванням знижок/приплат становить 250грн. без ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу та граничного розходження визначення маси нетто складає 2682,67грн. Відповідач заперечень проти розрахунку не надав.

Направлена позивачем претензія № 11/25/131 від 17.11.2009р. з вимогою погасити вартість недостачі була залишена без відповіді та задоволення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на ст. 24 Статуту залізниць України відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу, поглиблення над люками у спірних вагонах. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведеному комерційному акті своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 2682,67грн. підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 24, 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Донецьк, до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 2682,67грн., задовольнити повністю.

          Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) суму втраченої продукції в розмірі 2682,67грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236рн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня оголошення рішення

Суддя