Рішення № 8228889, 09.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.10 р.                     Справа № 13/23                               

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев          

при секретарі судового засідання Третяк А.О.           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про: стягнення 1’005грн.23коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Манерова Ю.В. за довіреністю № Н-01/172 від 19.05.2008р. юрискон.

Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 1’005грн.23коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р. з додатками, претензію №11/25/132 від 17.11.2009р., розрахунок суми позову за недостачу вантажу, комерційний акт № БН 689670/42 від 07.07.2009р., накладну № 51175978, рахунок-фактуру № СФ-68646 від 06.07.2009р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Позивач був належним чином повідомлений про час розгляду справи, але своїх представників у судове засідання не направив, про поважність нез’явлення суд не повідомлений.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначених ним у накладній. Також посилається на те, що у розрахунку позивачем неправильно застосовані норми п.27 Правил перевезення вантажів, а саме, відповідно п.27 зазначених Правил до спірного вантажу слід застосовувати норму недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) 2% маси, зазначеної в перевізних документах. Надав суду засвідчену копію акту загальної форми № 67 від 06.07.2009р.

Суд вважає що матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутністю позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення залізниці, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, вантажовідправником – Асоціація ФП та ТП „ДРФЦ” за залізничною накладною № 51175978 на адресу Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка був відвантажений концентрат вугільний, вологий.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 51175978 на станції Красноармійськ Донецької області вагон 66632183 був прийнятий з вагою нетто 69тн.

На підставі акту загальної форми № 67 від 06.07.09р. на станції призначення Авдіївка була здійснена комісійна перевірка зазначеного вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 66632183 у кількості 2200кг. Це засвідчено в комерційному акті № БН 689670/42 від 07.07.09р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Також комерційним актом № БН 689670/42 від 07.07.09р. зафіксовано, що вантаж прибув вагоні з закритими люками та дверми, течі вантажу немає. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № 67 від 06.07.09р. встановлений факт наявності у вагоні 66632183 зліва по ходу поїзду поглиблення за всією довжиною вагону 0,5 х 0,5м.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Ст. 6 Статуту залізниць України дано визначення поняття перевізні документи - це накладна та інші залізничні документи на вантаж. Цією ж статтею встановлено, що накладна - основний перевізний документ та є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів.

Згідно матеріалів справи у накладній № 51175978 у графі найменування вантажу зазначено – концентрат вугільний, вологий.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірного вантажу слід застосовувати норму недостачі 2% маси, зазначеної в перевізному документі.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-68646 від 06.07.2009р вартість 1 тонни вугілля становить 517грн.50коп. без ПДВ.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 1005грн.23коп.

Але, з огляду на висновки суду, норма природної втрати за спірним вагоном складає 1,38т., отже відповідальна недостача - 0,82т., тобто вимоги позивача вважаються обґрунтованими у розмірі 509грн. 22коп.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача у розмірі 496грн. 01коп. необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Претензія позивача №11/25/132 від 17.11.2009р. залишена перевізником без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Зазначене спростовується встановленими актами поглибленням у спірному вагоні.

Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті № БН 689670/42 від 07.07.09р. своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 509грн. 22коп.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції задовольнити частково, в розмірі 509грн. 22коп.

Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) вартість втраченої продукції в розмірі 509грн. 22коп., витрати по сплаті держмита у сумі 51грн.67коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 119грн.55коп.

В частині стягнення суми втраченої продукції у розмірі 496грн. 01коп. – відмовити.

У судовому засіданні 09.02.010р. оголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня оголошення рішення.

Суддя