Ухвала суду № 82288103, 10.06.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/8345/19

1-кс/200/5407/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лукінової К.С.,

при секретарі Лежньов О.Р.

за участю прокурора: Соколянського Д.А.

представник ТОВ «ЕНЕРГО БУД Україна» - Чорний М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву прокурора Дніпровської місцевої прокуратури Соколянського Дмитра Анатолійовича про відвід слідчого судді Руснака А.І. при розгляді справи № 200/8345/19, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018040640001589 від 18.06.2018 року.

За протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 29.05.2019 року дане клопотання передано для розгляду слідчому судді Руснаку А.І..

В судовому засіданні 04.06.2019 року під час розгляду клопотання прокурором Дніпровської місцевої прокуратури Соколянським Д.А. заявлено відвід слідчому судді Руснаку А.І..

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року заявлений відвід було авторозподілено на суддю Лукінову К.С.

В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні заявленого відводу вказуючи на ст. 75 КПК України і зазначив, що питання про зняття арешту з майна має вирішувати той суддя, який накладав арешт і вже вирішував питання щодо зняття арешту з майна, а це є слідчий суддя Сліщенко Ю.Г., який раніше приймав участь у даному кримінальному провадженні в якості слідчого судді.

Представник ТОВ «ЕНЕРГО БУД Україна» заперечував проти заявленого відводу.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу визначений ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України і є вичерпним, а тому виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Суд вважає, що доводи викладені прокурором Соколянським Д.А. про відвід слідчого судді Руснака А.І. законодавчо не обгрунтовані, не основані на діючому КПК України, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність, упередженість слідчого судді, наявності будь - яких інших обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості.

Так, заява прокурора про відвід слідчого судді Руснака А.І. фактично зводиться до не згоди з обраним автоматизованою системою розподілу судової справи між слідчими суддями. Згідно КП «Д-3» встановлено, що помилки чи невірного обрання слідчого судді для розгляду даного клопотання допущено не було, порушення автоматизованого розподілу судової справи між слідчими суддями також допущено не було, а тому підстав для задоволення відводу немає.

Таким чином, обставин та доказів, які виключали б можливість участі слідчого судді в розгляді клопотання - не встановлено.

Будь-яких інших підстав для відводу слідчого судді, передбачених нормами КПК України, не встановлено.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, якими врегульовано підстави для відводу (самовідводу) судді, суд дійшов висновку, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу. Окрім того, передбачено, що у разі заявлення відводу судді такий має бути належним чином вмотивований.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії" зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущенням про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Виходячи з вищевказаного, заява про відвід задоволенню не підлягає, в зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.75,76,80,81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Дніпровської місцевої прокуратури Соколянського Дмитра Анатолійовича про відвід слідчого судді Руснака Анатолія Івановича при розгляді справи № 200/8345/19 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.С. Лукінова