Рішення № 82286883, 10.06.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року Чернігів Справа № 750/2488/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить зобов`язати відповідача, починаючи з 01.01.2019 обчислювати та виплачувати позивачу пенсію з урахуванням Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, з урахуванням кожного збільшення мінімальної пенсії за віком; зобов`язати відповідача зробити позивачу перерахунок пенсії за три роки, а саме за 2016, 2017 та 2018 роки, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов`язаного з участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, тим самим порушивши його права на належне пенсійне забезпечення. Вказує, що пенсія позивача відповідно до вищевказаного повинна становити: 1497 * 8 + (1497 * 75) / 100 = 11976 + 1122 = 13098 грн.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у відповідача відсутні підстави виплачувати позивачу пенсію відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції яка втратила чинність. Зазначає, що перехід на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії позивача зменшиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 , копією вкладки № НОМЕР_4, копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 3-4).

Відповідач, листом від 22.02.2019 № 160/06/С-7, повідомив на звернення позивача, що за документами пенсійної справи, пенсія позивачу призначена та виплачується згідно з чинним законодавством, а перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться (а.с. 5-6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно частини першої статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 54 Закону № 796-ХІІ, зокрема, визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

З аналізу викладених норм слідує, що визначення порядку і розміру пенсії вказаним категоріям осіб делеговано Кабінету Міністрів України.

У відповідності до вимог пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Суд звертає увагу, що рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210, якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210), що визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Приписами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 11 Порядку № 1210 передбачено, що мінімальний розмір пенсії становить для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї осіб з інвалідністю II групи - 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується особам, що належать до категорії 1 особам з інвалідністю II групи у розмірі 379,60 грн. (підпункт 1 абзацу першого пункту 13 Порядку № 1210).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію по інвалідності станом на 01.12.2018 у розмірі 7490,31 грн., а саме: розмір пенсії по 2 групі інвалідності - 5258,45 грн. (5842,72 грн. * 90%); збільшення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 - 1203,46 грн.; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначена згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 - 379,60 грн., цільова допомога інвалідам війни 2 групи - 50,00 грн.; підвищення інвалідам війни 2 групи 598,80 грн. (1497,00 грн. - 40%).

З огляду на те, що визначення порядку і розміру пенсії вказаним категоріям осіб делеговано Кабінету Міністрів України, то пенсія позивача в ході перерахунку склала б 3817,35 грн., а саме: державна пенсія 2395,20 грн (1497,00 грн. * 160%); додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію - 379,60 грн.; цільова допомога інвалідам війни 2 групи - 50,00 грн.; підвищення інвалідам війни 2 групи - 598,80 грн.; цільова допомога - 393,75 грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки зменшиться розмір пенсії позивача, що призведе до порушення його права на належне пенсійне забезпечення.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, оскільки вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII; частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами; статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII. Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, вказаним рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, підпункти 9, 13 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» неконституційними не визнавалися, а тому статті 50 та 54 Закону № 796-XII продовжують діяти у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», та за їх змістом пенсія по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначаються саме у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих