Рішення № 82286694, 10.06.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/491/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2016 року № 0001871703,

встановив:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, Головне управління), у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 року № 0001871703 (далі - ППР), яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 153471,65 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що ГУ ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт № 43/21-03-17-03/0938804487 від 01.02.2016 року, на підставі висновків акта перевірки відповідач виніс ППР форми «Р» № 0001871703 від 15.03.2016 року про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 153471,65 грн. Позивач вважає, що при визначенні грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб відповідач порушив вимоги ПК України, оскільки таке нарахування відбулось на загальну суму прощеної заборгованості за нарахованими процентами по договору кредиту, яка не може вважатися додатковим благом, що включається до загального місячного оподаткованого доходу платника податку, так як під додатковим благом законодавець розуміє тільки основну суму прощеного боргу (кредиту) без врахування процентів. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про скасування ППР від 15.03.2016 року № 0001871703. Крім того позивач наголошує на порушенні відповідачем порядку проведення перевірки, так як її не було належним чином, та у встановлені строки повідомлено про дату, час і місце проведення перевірки, що у свою чергу призвело до неможливості реалізувати право платника податків бути присутнім при проведенні перевірки для надання особистих пояснень та оскарження її висновків.

Ухвалою від 18.03.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 04.04.2019 року. Проте, за заявою позивача розгляд справи було відкладено на 02.05.2019 року.

02.05.2019 року до суду подано відзив на позовну заяву. Вмотивовуючи свою правову позицію зазначив, що у 2013 році позивачем отримано суму доходів у вигляді додаткового блага у розмірі 737612,34 грн., проте в порушення норм податкового законодавства платником не подано податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік. Вказує на те, що банком проінформовано контролюючий орган про суму нарахованого та виплаченого доходу за ознакою «126» у вигляді анулювання кредитної заборгованості у розмірі 737612,34 грн. Проте, в порушення вимог п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України платник податків не включив до загального річного оподатковуваного доходу і не відобразив суму доходу у вигляді додаткового блага у податковій декларації за 2013 рік, що і призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 153471,65 грн. Крім того, вказане порушення також встановлено за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що закріплено актом перевірки. Відповідач не погоджується із доводами позивача про порушення порядку проведення перевірки, стверджує, що наказ та повідомлення про початок її проведення, акт перевірки надсилались на адресу позивача рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які повернулися на адресу відправника з відміткою «адресат за зазначеною адресою не проживає». Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 02.05.2019 року розгляд справи відкладено за клопотанням позивача на 15.05.2019 року, так як останнім станом на момент проведення засідання, не було отримано відзиву на позов.

Ухвалою від 15.05.2019 року на підставі заяви представника позивача судом вирішено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання з урахуванням зміни дати його проведення на 04.06.2019 року.

У день судового засідання позивачем до суду подано заяву про закриття підготовчого засідання у порядку письмового провадження. Відповідачем подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно приписів ч. 7 ст. 181 КАС України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.01.2016 року № 54, повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки від 20.01.2016 року № 49/21-03-17-03 посадовою особою відповідача у період з 25.01.2016 р. по 29.01.2016 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2013 по 31.12.2013» від 01.02.2016 року № 43/21-03-17-03/0938804487.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України - платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді суми боргу анульованого кредитором у розмірі 737612,34 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 122641,32 грн.;

2. п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, пп. 49.18.5 п.49.18 ст. 49 ПК України - неподання до ДПІ у м. Херсоні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік.

Висновок контролюючого органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від АТ "Укрсоцбанк" у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу, ґрунтується на тому, що анулювання (прощення) кредитором боргу за його самостійним рішенням є додатковим благом у розумінні пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб. У зв`язку з цим ГУ ДФС у Херсонській області вважає, що ОСОБА_1 зобов`язана була нарахувати податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а також подати декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.03.2016 року № 0001871703 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 153471,65 грн.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції, яка діяла станом на момент проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, які вказані як підстави проведення перевірки, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі, якщо: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансферного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПК України.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає право посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1.,78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України податковим органом винесено наказ від 20.01.2016 р. № 54 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )" та повідомлення від 20.01.2016 р. № 49/21-03-17-03 про проведення у приміщенні ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області з 25.01.2016 р. документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

Наказ про проведення перевірки від 20.01.2016 р. № 54 та повідомлення від 20.01.2016 р. № 49/21-03-17-03 направлено ОСОБА_1 21.01.2016 р. поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 , водночас доказів його отримання на момент завершення перевірки, тобто 29.01.2016 року, сторони суду не надали. Натомість, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується той факт, що повідомлення про вручення повернулося на адресу відправника з відміткою «адресат за зазначеною адресою не проживає».

Разом з тим, суд зауважує на тому, що згідно даних паспорту, виданого на ім`я ОСОБА_1 Комсомольським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області у березні 2015 року, місце проживання останньої зареєстровано з 21.09.2012 року за адресою АДРЕСА_2 . Наведене також підтверджується наданою позивачем до суду довідкою про реєстрацію місця проживання від 14.05.2019 року № 16-13/8237, яка видана Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради.

Відтак, встановлений судом факт направлення відповідачем наказу та направлення на проведення перевірки не за адресою реєстрації ОСОБА_1 свідчить на користь висновку про те, що позивач була свідомо позбавлена можливості знати про проведення перевірки та свідомо була позбавлена права давати пояснення відносно її висновків.

З викладеного слідує, що наказ та повідомлення про проведення перевірки на момент проведення перевірки та на момент підписання акта перевірки посадовою особою податкового органу не були вручені та не були отримані позивачем.

Таким чином, ОСОБА_1 , у порушення вимог пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, була позбавлена права бути присутньою під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань укладення кредитного договору, виникнення заборгованості і списання боргу за кредитним договором. При цьому суд зазначає, що встановлення цих обставин має вирішальне значення для встановлення наявності підстав для нарахування грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є грубим порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 07.04.2014 р. по справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 р. по справі №К/800/53198/13, від 17.12.2015 р. № К/800/40005/15, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14.

Окремо суд звертає увагу відповідача на те, що спірне податкове повідомлення- рішення за висновками акта перевірки від 01.02.2016 року № 43/21-03-17-03/ 0938804487 винесено 15.03.2016 року.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 ПК України).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті (п.86.4 ст.86 ПК України).

При цьому відповідач взагалі не надав доказів вчасного направлення на адресу позивача ( АДРЕСА_2 ) акта перевірки або складання акта про неможливість вручити такий акт, що в свою чергу є прямим порушенням п. 86.4 ст. 86 ПК України.

Зважаючи на викладені грубі порушення норм спеціального законодавства, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 та, відповідно, застосовує наслідки у вигляді скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15.03.2016 року №0001871703 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 153471,65 грн.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач належними, допустимими та достатніми доказами не довів правомірності прийнятого за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки рішення, тому позовні вимоги ОСОБА_1 як підставні, слід задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) від 15.03.2016 року № 0001871703, яким ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачену нею, за звернення до суду із даним позовом, суму судового збору в розмірі 1534,73 грн. (тисяча п`ятсот тридцять чотири гривні, сімдесят три копійки), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111030200