Рішення № 82286644, 05.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/679/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: Бориславського В.М. представника відповідача: Прокопчук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 222550000353 від 14 вересня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Скасувати рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31 травня 2016 року № 8, в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року та з 12 серпня 1988 року по 21 серпня 1992 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи періодів роботи майстром монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року та з 12 серпня 1988 року по 21 серпня 1992 року, призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 05 вересня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в 2018 році йому виповнилося 57 років, у зв`язку з чим 05.09.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом від 18.10.2018 за № 34549/03 відповідачем повідомлено, що у призначені на пільгових умовах пенсії йому було відмовлено рішенням від 14.09.2018 №222550000353.

Підставою для відмови, як вважає відповідач являється відсутність необхідного пільгового стажу роботи із особливо шкідливими і важкими умовами праці, які відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та рішення Комісії від 31 травня 2016 року № 8, яким позивачу відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу період роботи на посаді майстра.

Позивач зазначає, що Комісія при головному УПФ України в Хмельницькій області про прийняте рішення його не повідомляла, а про існування такого рішення позивач дізнався після отримання листата відповідача від 18 жовтня 2018 року № 34549/03 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано відзив 06.05.2019 в якому останній зазначає, що позивач 28.04.2016 та 12.05.2016 звертався до головного управління Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах. До заяв були долучені трудова книжка ОСОБА_1 , архівні довідки № 1921/01- 29 від 26.10.2016, № 1922/01-29 від 26.10.2016, видані Кам`янець-Подільським міським архівом Кам`янець-Подільскої міської ради та Довідка про заробітну плату №27/12 від 28.04.2016 видана ТзОВ "Кам`янець-Подільським електромеханічним заводом". На підставі вищезазначених документів Комісією винесено рішення №8 від 31.05.2016, яким ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра: - з 01.03.1983 по 24.10.1984, оскільки відсутні відомості, що ОСОБА_1 працював майстром монтажних та будівельних робіт; - з 25.10.1984 по 11.05.1985, оскільки ОСОБА_1 працював на посаді старшого майстра, яка не передбачена Списками; - з 12.08.1988 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2002 - оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати, що підтверджується архівною довідкою Комунальної установи "Трудовий архів міста Кам`янця-Подільського" № 746/01-29 від 10.05.2016; - з 01.03.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2002 по 29.05.2006, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу є факт нарахування заробітної плати у інших підприємствах, що свідчить про сумісництво; - з 22.08.1992 по 29.05.2006, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

До пільгового стажу роботи, згідно довідки уточнюючої пільговий характер роботи від 27.04.2016 №57, зараховано періоди роботи на посаді майстра будівельних та монтажних робіт в ТзОВ Будівельна компанія "Поділля-Трансбуд" з 01.06.2006 по 31.01.2009, з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року, загальною тривалістю 3 роки 2 місяці, що не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, в Головного управління Пенсійного фонду України відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах Ткачуку В.Р., з підстав відсутності встановленого до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV-1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідного пільгового стажу.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів щодо задоволення позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи, оцінивши їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно архівної довідки Кам`янець-Подільської міської ради, комунальної установи "Трудовий архів міста Кам`янця-Подільського" №2032/01-26 від 20.11.2015, позивач з 22.10.1982 прийнятий плиточником ІІІ-го розряду РБД, з 22.10.1983 на підставі Наказу №63-к від 06.04.1983 переведений на посаду майстра РБД, та з 25.10.1984 по 11.05.1985 працював на посаді старшого майстра РБД на підставі Наказу №304-к від 26.10.1984.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 04.02.1980, позивач з 16.05.1985 прийнятий на роботу у РБД майстром на Кам`янець-Подільський електромеханічний завод на підставі Наказу №71-р від 15.05.1985.

З 09.08.1988 позивач звільнений за власним бажанням згідно Наказу №69-к від 04.08.1988.

Позивач з 12.08.1988 по 29.05.2006 працював на МПМК-35 на посаді майстра, яке за вказаний період змінювало свою назву а також правову форму, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 04.02.1980.

Досягнувши встановленого законодавством пенсійного віку, ОСОБА_1 05.09.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак відповідач повідомив позивача листом від 18.10.2018 за №34549/03, що ОСОБА_1 рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.05.2016 №8 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи: з 01.03.1983 по 24.10.1984 оскільки відсутні відомості, що він працював майстром монтажних та будівельних робіт; з 25.10.1984 по 11.05.1985, оскільки він працював на посаді старшого майстра, яка не передбачена Списком; з 12.08.1988 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2002, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати; з 01.03.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2002 по 29.05.2006, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу є факт нарахування заробітної плати у інших підприємствах, що свідчить про виконання сумісних робіт; з 22.08.1992 по 29.05.2006, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць, та з урахуванням вказаного рішення, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформленого протоколом №222550000353 від 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів щодо відмови у зарахуванні стажу, призначені та виплаті ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Щодо відмови в зарахуванні стажу роботи позивача в період з 01.03.1983 по 24.10.1984, з підстав відсутності відомостей, що ОСОБА_1 працював майстром монтажних та будівельних робіт є на думку суду безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься копія архівної довідки від 20.11.2015 №2032/01-26 Кам`янець-Подільської міської ради, комунальної установи "Трудовий архів міста Кам`янця-Подільського", яка підтверджує стаж роботи позивача у період з 22.10.1982 по 11.05.1985.

Суд встановив, що позивач працював на посаді майстра на роботах з шкідливими умовами праці, в тому числі з 01.03.1983 по 24.10.1984 в РБД та з 12.08.1988 по 21.08.1992 МПМК - 35, яке у червні 1991 року було перейменоване на ПМК-35, що підтверджується інформацією трудової книжки та відповідними документами, які місяться в матеріалах справи.

Відповідно до Списків № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (яка була чинною до 16 січня 2003 року), від 16 січня 2003 року № 36 (яка була чинною до 24 червня 2016 року) тобто в періоди роботи позивача були передбачені посади: - майстра та старшого майстра, які були включені до Списків №2, що були чинними у періоди його роботи на вказаних посадах.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні роботи в періоди з 01.03.1983 по 24.10.1984, та з 25.10.1984 по 11.05.1985.

Суд встановив, що оскаржуваним рішенням №8 від 31.05.2016 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра з 12.08.1988 року по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2002, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та з 01.03.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2002 по 29.05.2006, та відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу є факти нарахування заробітної плати у інших підприємствах, що свідчить про виконання позивачем сумісних робіт.

Однак, суд критично оцінює підстави такої відмови стосовно зарахування вказаного стажу позивачу та звертає увагу відповідача, що оскільки в трудовій книжці позивача містяться записи, які підтверджують період стажу його роботи, а саме з 12.08.1988 по 29.05.2006 в який він працював на посаді майстра у МПМК - 35, яке за період роботи позивача змінювало власну назву та правову форму.

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд вважає, що відповідачем протиправно не враховано стаж роботи за періоди з 12.08.1988 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2002 , з 01.03.1999 по 31.12.1999 та з 01.01.2002 по 29.05.2006.

Стосовно не зарахування періодів роботи позивача з 22.08.1992 по 29.05.2006, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 від 01.08.1992, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 10 Порядку №442 результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на цьому підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Суд вважає, що не проведення атестації на відповідному підприємстві, не може бути підставою для не зарахування відповідного періоду роботи до пільгового, оскільки відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Працівник не несе відповідальність за своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці, а отже до нього не повинні застосовуватись негативні наслідки пов`язані з несвоєчасною атестацією робочого місця.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом, у постанові від 23 січня 2018 року в справі №732/2003/14, у постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17, у постанові від 23 жовтня 2018 року в справі №348/1079/17, постанові від 01 листопада 2018 року №455/1053/16-а та у постанові від 05 березня 2019 року по справі №679/774/16-а.

Також, аналіз вказаних вище норм вказує на те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Оскільки посада майстра та старшого майстра в період роботи позивача відносилась до діючих на той час Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які на час роботи позивача були чинними, а тому позивач має право на врахування йому стажу роботи з 22.08.1992 по 29.05.2006, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, позивач подав належним чином оформлені документи, що підтверджують зайнятість на посаді, що відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 2 в періоди з 01.03.1983 по 24.10.1984 та з 12.08.1988 по 21.08.1992, тому вказані періоди роботи мають бути зараховані позивачу до пільгового стажу за Списком № 2.

Суд звертає увагу, що рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31 травня 2016 року №8 з поміж того, що просить позивач, останньому відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу наступні періоди роботи, що позбавляють позивача права на отримання відповідного виду пенсії на пільгових умовах зокрема, з 25.10.1984 по 11.05.1985, з 12.08.1988 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 30.04.2002, 01.03.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2002 по 29.05.2006, що спростовано судом вище.

Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилось 57 років, його страховий стаж становив більше 30 років, в тому числі стаж за Списком №2 - більше 12 років 6 місяців (за необхідних 12 років 6 місяців) враховуючи періоди роботи які необхідно зарахувати, а тому ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а отже, рішення відповідача оформлене протоколом від 14.09.2018 №222550000353 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення відповідача №3445 від 26.10.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по Списку №2, що в свою чергу порушує права позивача враховуючи наведене вище.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Пункт 2 частини 2 статті 245 КАС України визначає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи наведене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд вважає, що за для повного та всебічного захисту прав позивача та уникнення повторного звернення до суду з позовною заявою щодо підтвердження пільгового стажу за вказані вище періоди та визнання рішення відповідача №3445 від 26.10.2018 протиправним, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №3445 від 26.10.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по Списку №2 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди роботи майстром монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року, з 25 жовтня 1984 року по 11 травня 1985 року, з 12 серпня 1988 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2000 року по 30 квітня 2002 року, з 01 березня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2002 року по 29 травня 2006 року, з 22 серпня 1992 по 29 травня 2006 року.

Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи те, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 05.09.2018, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсію необхідно призначити саме з цієї дати.

Тому наявні правові підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 05 вересня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки наявні ознаки протиправності в відмові у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Moskal v. Poland"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. Croatia"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Pincova and Pine v. the Czech Republic", "Gashi v. Croatia", "Trgo v. Croatia").

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки періоди роботи позивача на посаді майстра монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року, з 25 жовтня 1984 року по 11 травня 1985 року, з 12 серпня 1988 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2000 року по 30 квітня 2002 року, з 01 березня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2002 року по 29 травня 2006 року, з 22 серпня 1992 по 29 травня 2006 року підтверджені відповідними записами у трудовій книжці позивача та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах, а отже даний адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 31 травня 2016 року №8 в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи на посаді майстра монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року, з 25 жовтня 1984 року по 11 травня 1985 року, з 12 серпня 1988 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2000 року по 30 квітня 2002 року, з 01 березня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2002 року по 29 травня 2006 року, з 22 серпня 1992 по 29 травня 2006 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлене протоколом №222550000353 від 14 вересня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №3445 від 26.10.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по Списку №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди роботи майстром монтажних та будівельних робіт з 01 березня 1983 року по 24 жовтня 1984 року, з 25 жовтня 1984 року по 11 травня 1985 року, з 12 серпня 1988 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2000 року по 30 квітня 2002 року, з 01 березня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2002 року по 29 травня 2006 року, з 22 серпня 1992 по 29 травня 2006 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 05 вересня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код - 21318350).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 червня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350) Комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (вул.Герцена 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук