Ухвала суду № 82286640, 10.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1533/19

УХВАЛА

10 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови в виданні подання на повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно квитанції №ПН1910 від 24.01.2019 у сумі 8 865 (вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 18 коп.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшло клопотання про розгляд справи №560/1533/19 за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання зазначено, що ця справа не є справою незначної складності, та, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, існує необхідність для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Тобто, суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Представник відповідача жодним чином не обґрунтовує своє клопотання та не зазначає, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, а також те, чому ця справа не є справою незначної складності.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, а також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає відсутніми підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому, клопотання відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи №560/1533/19 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.Д. Гнап