Рішення № 82286584, 30.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р. № 520/2533/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Павлова В. І.,

представника відповідача - Петриченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК3857/1160/НД/АВ/ГЇ/МГ-ФС від 04.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування та оскаржувані постанови є протиправними, у направленні не зазначені підстави для проведення інспекційного відвідування, а наказ на проведення перевірки не було пред`явлено позивачу. Крім того, контролюючий орган вийшов за межі предмету перевірки, який зазначено у наказі. Викладені в акті інспекційного відвідування фізичної особи ОСОБА_2 від 04.01.2019 року № ХК3857/1160/НД/АВ обставини щодо порушення законодавства про працю не відповідають дійсним обставинам справи. Таким чином, постанова, складена за результатами такого відвідування підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 30.05.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_2 здійснила допуск до проведення інспекційного відвідування, тому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевірялось контролюючим органом. Під час інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України, а саме - оплата праці за роботу в святкові і неробочі дні не проводилась у подвійному розмірі, у зв`язку із чим на позивача накладено штраф. Таким чином, при здійсненні інспекційного відвідування та при винесені постанови про накладення штрафу, контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 01.01-07/2105 від 19.12.2018 та направлення № 01.01-94/02.03/3894 від 19.12.2018 проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за наслідками якого складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК3857/1160/НД від 17.09.2018.

У зв`язку із неможливістю проведення відвідування, Головним управлінням Держпраці у Харківській області направлено позивачу вимогу про надання/поновлення документів № ХК3857/1160/ПД від 19.12.2018.

На виконання вищевказаної вимоги, позивачем направлено до контролюючого органу документи.

04 січня 2019 року інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Анни Ігорівни, за результати якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 04.01.2019 № ХК3857/1160/НД/АВ.

Згідно висновків акту відвідування встановлено порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 413, а саме не подано до територіальних органів ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу. В порушення частини 2 статті 30 Закону України № 108 не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи. Крім того, в порушення частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України оплата праці у святкові та неробочі дні не провадиться у подвійному розмірі.

На підставі висновків акту інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову № ХК3857/1160/НД/АВ/П/МГ-ФС від 04.02.2019 про накладення штрафу за порушення частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України у розмірі 250380 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96). Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Головне управління Держпраці в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України №340 від 27.03.2015.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами

У відповідності до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

За змістом статті 39 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

За правилами статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Контрольний захід органами Держпраці у Харківській області проводився в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017.

Постановою Кабінету Міністрів № 295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, однак цей нормативно-правовий акт є підзаконним актом, на момент проведення контрольного заходу порядок здійснення контрольної діяльності в сфері дотримання вимог законодавства про працю жодним законом не визначався.

Крім того, вимоги частини 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" мають дотримуватися контролюючими органами при здійсненні контрольних заходів незважаючи на особливості нормативного регулювання в окремих сферах.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно статті 7 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/2105 від 19.12.2018 "Про проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 " наказано здійснити заходи державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю з 19.12.2018.

Підставою для видання наказу стало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Проте, у направленні на проведення інспекційного відвідування від 19.12.2018 № 01.01-94/02.03/3894 підставою для здійснення інспекційного відвідування зазначено саме наказ від 19.12.2018 року №01.01-07/2105.

Суд зазначає, що рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, приймає керівник органу контролю або його заступник, наказ 19.12.2018 № 01.01-07/2105 не є самостійною підставою для проведення інспекційного відвідування та відсутній у вичерпному переліку підстав для проведення інспекційних відвідувань, передбачених п. 5 вищезазначеного Порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Павловим В.І. направлено начальнику Головного управлінню Держпраці у Харківській області адвокатський запит з метою отримання інформації про дійсні підстави проведення інспекційного відвідування та підстави видачі згаданого наказу.

Проте, листом від 26.12.2018 № 12-12-198/02.03-09/12-12/1505 представнику позивача надано відповідь, якою так не повідомлено позивача про наявність підстав для проведення відвідування та надано копію наказу 19.12.2018 № 01.01-07/ НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України доказів наявності підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частина 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Суд зазначає, що при проведенні перевірки інспекторами було пред`явлено позивачу направлення на проведення перевірки.

Поряд із тим, на момент здійснення інспекційного відвідування позивач не був ознайомлений із наказом від 19.12.2018 № 01.01-07/2105, оскільки він направлявся контролюючим органом ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку, проте так і не вручений останньому, що підтверджується відстеженням Укрпошта (а.с. 175).

Із направлення на перевірку № 01.01-94/02.03/3894 від 19.12.2018, вбачається, що предметом відвідування є пункти 3.1-3.16, 3.26, 4.1-4.17, 5.1- 5.10, 6.1-6.14, 6.16-6.47, 7.12-7.24, 8.1-8.2, 9.16-9.19 акту інспекційного вивідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, поряд із тим, із наказу на перевірку № 01.01-07/2105 від 19.12.2018 вбачається, що предметом відвідування є - додержання законодавства про працю.

Таким чином, інспектори Головного управління Держпраці у Харківській області вийшли за рамки предмету перевірки, визначеного наказом № 01.01-07/2105 від 19.12.2018.

Враховуючи, що на момент інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_2 не була ознайомлена із наказом № 01.01-07/2105 від 19.12.2018, суд приходить до висновку, що у позивача була відсутня можливість не допустити перевіряючих до перевірки, у зв`язку із порушенням рамок перевірки.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні вказаного заходу не було виконано вимоги частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо пред`явлення перед початком здійснення заходу керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи посвідчення (направлення) і надання суб`єкту господарювання копії вказаного посвідчення (направлення).

Враховуючи, що інспекційне відвідування проведено без наявності законних підстав, з порушенням права суб`єкта відвідування на недопуск до такого відвідування, суд дійшов висновку, що дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 є протиправними та незаконними.

Щодо порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 413, а саме повідомлення про прийняття ОСОБА_5 на роботу подано після, початку її роботи за укладеним трудовим договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу від 01.10.2018 ОСОБА_5 прийнято на роботу з 02.10.2018, але згідно квитанції № 2 повідомлення про прийняття на роботу працівника доставлено до ДФС 02.10.2018 о 17:21:40. Водночас згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року, зазначеним працівником відпрацьовано 8 годин 01.10.2018 та 02.10.2018.

Поряд із тим, згідно бухгалтерською довідкою у жовтні 2018 року в табелі обліку робочого часу було допущено технічну помилку щодо працівника ОСОБА_5 був прийнятий на роботу 02.10.2018. Оплата праці здійснювалася згідно відпрацьованого часу, про що свідчить відомість про нарахування заробітної плати за жовтень 2018 року. Працівник отримав заробітну плату в повному обсязі.

Таким чином, позивач не допустив порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 413 та своєчасно повідомив ДФС про прийняття на роботу працівника.

Щодо порушення ФОП ОСОБА_2 частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом. Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад. - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Відповідно до статті 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Судом встановлено, що ФОП Сусловою А.І. ведеться підсумковий облік робочого часу, робота працівників відбувається згідно встановлених змін, але тривалість робочого часу не перевищує нормальне число робочих годин, що підтверджується табелями обліку робочого часу, які містяться у матеріалах справи.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно наказів № 050118/1 від 05.01.2018 та № 050118/2 від 05.01.2018, залученим до роботи 07 січня 2018 року працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дні відпочинку 10.01.2018 та 11.01.2018 відповідно.

Згідно наказів № 050318/1 від 05.03.2018 та № 050318/2 від 05.03.2018, залученим до роботи 08 березня 2018 року працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дні відпочинку 29.03.2018 та 28.03.2018 відповідно.

Згідно наказів № 060418/1 від 06.04.2018 та № 090418/1 від 09.04.2018, залученим до роботи 08 квітня 2018 року працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дні відпочинку 10.04.2018 та 23.04.2018 відповідно.

Згідно наказів № 100518/1 від 10.05.2018 року та № 070518/1 від 07.05.2018 року, залученим до роботи 09 травня 2018 року працівникам ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надано дні відпочинку 31.05.2018 року. 19.05.2018 року та 13.05.2018 року відповідно.

Згідно наказів № 250618/1 від 25.06.2018 та № 250518/2 від 25.06.2018, залученим до роботи 28 червня 2018 року працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_9 надано дні відпочинку 29.06.2018 та 30.06.2018 відповідно.

Згідно наказів № 200818/1 від 20.08.2018 та № 200818/2 від 20.08.2018, залученим до роботи 24 серпня 2018 року працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_10 надано дні відпочинку 27.08.2018 та 28.08.2018 відповідно.

Згідно наказів № 101018/1 від 10.10.2018 та № 101018/2 від 10.10.2018, залученим до роботи 14 жовтня 2018 року працівникам ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надано дні відпочинку 31.10.2018, 18.10.2018, 19.10.2018 та 30.10.2018 року відповідно.

Таким чином, особам, які працювали у святкові дні за їх заявами надавалися додаткові дні відпочинку, а, отже, твердження контролюючого органу про порушення частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України не відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, враховуючи, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправно проведено інспекційне відвідування позивача, а також те, що під час розгляду справи не підтверджено порушення встановлені інспекційним відвідуванням та за які накладено штраф, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК3857/1160/НД/АВ/ГЇ/МГ-ФС від 04.02.2019 є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу № ХК3857/1160/НД/АВ/ГЇ/МГ-ФС від 04.02.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних