Рішення № 82286566, 06.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" червня 2019 р. № 520/3451/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представника відповідача - Шапошник С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправною та скасування вимоги ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-130199-17 від 15.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) ту сумі 18 276, 72 грн;

2. Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39858581) за рахунок бюджетних асигнувань на корись позивача витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 30.03.2019 року позивачем було отримано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-130199-17 від 15.02.2019 р. в розмірі 18 276,72 грн. Дана недоїмка була нарахована «на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів». Однак позивач вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята не у порядку та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 469 від 04.05.2018 року). Так, позивачу не надсилалось жодного документу, яким нараховувався єдиний соціальний внесок, не проводилося відповідних перевірок органами доходів та зборів. Крім того, позивач зазначив, що 31.08.2010 року він був зареєстрований як суб`єкт господарювання. Проте підприємницькою діяльністю не займався і будь-якого доходу не отримував, в зв`язку з чим, на думку позивача, він не повинен сплачувати єдиний соціальний внесок. Таким чином позивач вважає, що оскаржувана вимога є протиправною та прийнята з порушенням норм діючого законодавства.

Позивач в судове засідання не з`явилася, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, розгляд справи просив провести за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого податковий орган заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що з 31.08.2010 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а відтак, був зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок. Також зазначив, що за даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 19.04.2019 року загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 становить 21030,90 грн. Враховуючи зазначене та з метою безумовного забезпечення виконання органами ДФС покладених завдань з адміністрування єдиного внеску, ГУ ДФС у Харківській області було винесено позивачу вимогу про сплату боргу №Ф-130199-17 від 15.02.2019 року. З огляду на викладене, представник відповідача зазначає, що відповідач діяв в межах та у спосіб встановлений законодавством, а тому підстави для задоволення даного позову відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, які врегульовані спірні правовідносини вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підставі та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Київському управлінні ГУ ДФС у Харківській області як фізична особа - підприємець з 31.08.2010 року по 09.04.2019 рік.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, яка міститься в матеріалах справи, стан платника податків припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

12.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5004-54 на загальну суму боргу 18 276,72 грн.

Вказана вимога була надіслана позивачу поштою та отримана ним 30.03.2019 року, про що самостійно зазначено позивачем в позовній заяві.

Не погоджуючись із такою вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є, зокрема фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 0.04.2015 № 449 (далі -Інструкція № 449).

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, зокрема на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Судом встановлено, що згідно з витягу з інтегрованої картки платника податків, позивачу нараховано єдиний внесок: 8448,00 грн. - за 2018 рік, термін сплати 19.02.2018; 2457,18 грн. - за 1 квартал 2018 року, термін сплати 19.04.2018; 2457,18 грн. - за 2 квартал 2018 року, термін сплати 19.07.2018; 2457,18 грн. - за 3 квартал 2018 року, термін сплати 19.10.2018; 2457,18 грн. - за 4 квартал 2018 року, термін сплати 21.01.2019.

У зв`язку з несплатою позивачем суми недоїмки в загальному розмірі 18 276,72 грн., відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2019 року № Ф-130199-17 на суму 18 276,72 грн.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою):

юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги.

Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшивається примірник (копія) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд; у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 Закону, підшивається копія рішення про списання.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону, суд дійшов висновку, що вимога може формуватись контролюючим органом, зокрема: за наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень; за даними перевірки.

Тобто, проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок за наявності за платником на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень, не є обов`язком контролюючого органу.

У такому разі, вимога формується та надсилається за даними інформаційних систем без проведення перевірки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме відповідачем не вручено позивачу акт перевірки, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акту.

Разом із тим, суд критично оцінює наведені вище посилання позивача, адже необхідність направлення платнику єдиного внеску акта перевірки, а також необхідність врахування заперечень такого платника при формуванні вимоги про сплату недоїмки, виникає у податкового органу лише у випадках, визначених абз. 2 пункту 3 Розділу VI Інструкції №449, тобто, у разі коли вимога надсилається за наслідками документальних перевірок, дані яких свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів.

В даному ж випадку, оскаржувана вимога №Ф-130199-17 від 15.02.2019 року сформована на підставі даних інформаційних систем органу доходів і зборів та направлена позивачу з огляду на те, що на кінець календарного місяця у нього була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, жодних документальних перевірок в даному випадку не проводилось, а тому необхідність у направленні позивачу акта перевірки у відповідача була відсутня.

В той же час, суд погоджується із твердження позивача про те, що оскаржувана у даній справі вимога №Ф-130199-17 від 15.02.2019 року направлена відповідачем із порушенням строків, адже мала б бути надіслана протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Проте, суд звертає увагу на те, що несвоєчасне направлення контролюючим органом податкової вимоги на адресу платника не свідчить про його звільнення від обов`язку сплачувати відповідні зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.12.2018 року по справі №804/1687/15, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, положеннями ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що несвоєчасне направлення відповідачем вимоги про сплату недоїмки не може бути самостійною підставою для її скасування за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Щодо тверджень позивача, що він фактично не здійснював ніякої підприємницької діяльності з моменту реєстрації та не отримував доходу від такої діяльності, а тому єдиний соціальний внесок не повинен нараховуватись, оскільки відповідач повинен був вжити заходи для припинення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

Оскільки, в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника, а позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску, то суд вважає що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документами і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправною та скасування вимоги -відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 10 червня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.