Ухвала суду № 82286559, 10.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2019 р. Справа № 640/24154/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та протиправними, визнання бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, 20 грудня 2018 року звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив суд:

визнати дії Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради протиправними щодо розгляду заяв позивача №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, №8 від 06.06.2018 року неправомірними та протиправними;

визнати бездіяльність Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо розгляду заяв №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, №8 від 06.06.2018 року згідно вимог ст. 186 СК України які станом на 20.12.2018 року не розглянуті взагалі, відповіді не надані, рішення не прийняті, не розглянуті по суті;

зобов'язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (61022, м. Харків, вул. Чернишевського 55) здійснити контроль та перевірити цільове витрачання аліментів за заявами позивача №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, № 8 від 06.06.2018 року за 67 місяців - в підтвердження цільового витрачання аліментів на потреби дитини з червня 2013 року по грудень 2018 року, що становить 48970,72 гривень за 63 місяця;

стягнути з Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (61022, м. Харків, вул. Чернишевського 55) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, 61129 АДРЕСА_1) сплачений грошові кошти за юридичні послуги щодо підготовки адміністративного позову, роз'яснення правової позиції, тощо в сумі 5000,0 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобовязання вчините певні дії передано на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 по справі № 640/24154/18 - залишено без змін.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 р. справу передано на розгляд судді Сагайдак В.В.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів звязку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю субєкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до субєктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 не зазначив:

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (відповідача);

відомі номери засобів звязку(відповідача);

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1762 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач до суду звернувся у грудні 2018 р., розмір судового збору за подання даного адміністративного позову становить 704,80 грн.

Позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та надав довідку від 25.04.2018 р. №196, згідно змісту якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в пенсійному фонді та отримує пенсію по інвалідності як інвалід другої групи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність як міра втрати здоровя визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя.

Згідно змісту п. 1, 3 Положення про медико-соціальну експертизу, що затверджене постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

З огляду на вказане вище, документом, що підтверджує інвалідність є довідка медико-соціальної експертної комісії, якою визначена група інвалідності, строк встановлення інвалідності та дата чергового огляду (переогляду) або безстроковість її видачі.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобовязаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно змісту позовної заяви позивач посилається на докази, проте, в порушення вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не надає їх до суду, а саме: заяви ОСОБА_1 №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, №8 від 06.06.2018 року та відповіді на вказані заяви, копії рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2007 р. у справі №2-5182/07/02, рішення у справах №640/16015/17, №643/5842/16, №643/831/16-ц, №643/16015/17, №640/1605/17, докази нецільового витрачання аліментів, що сплачені позивачем.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобовязаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги те, що позивачем не надані до суду заяви №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, № 8 від 06.06.2018 року та відповіді на них, з урахування того, що ОСОБА_1 до суду звернувся 20.12.2018 р., згідно вхідного штампу суду, суд позбавлений можливості встановити чи порушено позивачем строк звернення до суду, що визначений ст. 122 КАС України.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин несвоєчасного звернення до суду згідно заяв ОСОБА_1 №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, №8 від 06.06.2018 року та надати докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовними вимогами позивачем зазначено ряд клопотань, а саме: про витребування доказів, виклик свідків, надсилання запитів, постановлення окремих ухвал.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Статтею 167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Статтею 80 КАС України встановлені вимоги щодо клопотання про витребування доказів.

Статтею 45 КАС України встановлено, що свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його імя, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання(ч.2).

Як встановлено судом, з заявлених позивачем клопотань, останні не мають окремо змісту питання, яке має бути розглянуто судом (прохання заявника) та підстави (обґрунтування) заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

інформацію щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (відповідача);

інформацію щодо відомих номерів засобів звязку(відповідача);

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

документ про сплату судового збору у розмірі 740,80 грн. або належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві;

заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважних причин несвоєчасного звернення до суду згідно заяв ОСОБА_1 №5 від 06.04.2018 року, №6 від 25.04.2018 року, №7 від 03.05.2018 року, №8 від 06.06.2018 року та надати докази поважності причин його пропуску;

клопотання, що мають окремо зміст питання, яке має бути розглянуто судом (прохання заявника) та підстави (обґрунтування) заяви (клопотання, заперечення).

Керуючись ст. ст. 5, 160, 161, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та протиправними, визнання бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення коштів- залишити без руху.

Надати позивачу термін - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сагайдак В.В.