Рішення № 82286530, 10.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 червня 2019 р. Справа № 520/4483/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355), Міністерства оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (надалі за текстом - ХОВК), Міністерства оборони України (надалі за текстом - МОУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України у недотриманні прав позивача на належний соціальний захист, пов`язаний з правом ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в частині відмови ОСОБА_1 , в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 року № 37. п.15.;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530;

- зобов`язати Міністерство оборони України після отримання відповідного висновку Харківського обласного військового комісаріату щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував на військовій служби та її проходив у Збройних Силах колишнього СРСР, а з отриманням України незалежності - у Збройних Силах України по 10.12.2002 року. Згідно свідоцтва про хворобу №267/5955 на час огляду виявлені у позивача захворювання пов`язані з проходженням військової служби.

З 27.01.2003 року ОСОБА_1 , встановлено 3 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджується витягом до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія ХАР-01 № 013108 від 27.01.2003 року. З 13.03.2017 року ОСОБА_1 , встановлено вперше 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджено випискою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААА № 480023 від 13.03.2017 року. З 01.04.2019 року ОСОБА_1 , повторно встановлено 2 групу інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджено Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААА № 967813 від 16.01.2019 року. 21.06.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення одноразової грошової допомоги, однак Харківським обласним військовим комісаріатом не подано у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи до нього.

Позивач оскаржив такі протиправні дії Харківського обласного військового комісаріату в суді.

Так, 07.09.2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/6228/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355), яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним через з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. 15.11.2018 року вищезазначене судове рішення набрало законної сили.

Проте, 22.03.2019 року комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу в 2003 році, коли не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, позивачу змінено групи інвалідності понад дворічний термін.

Вважаючи протиправним дії МО України та рішення комісії МО України оформлене протоколом № 37 від 22.03.2019 року, п. 15, позивач через свого уповноваженого представника звернувся до суду задля захисту своїх порушених прав.

Відповідачем, ХОВК надано відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, в якому просить суд відмовити у задоволені позову у зв`язку з тим, що вперше позивачу встановлена інвалідність в 2003 році, коли не існувало норми, щодо виплати одноразової грошової допомоги. Отже немає підстав щодо проведення виплат по встановленню з групи інвалідності. Друга група інвалідності встановлена в 2017 році, а за п.6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» захворювання, як підстава інвалідності мали бути визначені не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивачу 2 група інвалідності встановлена в 2017 році, звільнено його з військової служби в 2002 році.

Уповноважена особа відповідача, Міністерства оборони України отримав зокрема ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі 17.05.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У вказаній ухвалі суду було встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали. Станом на 10.06.2019 року відзив на адміністративний позов до суду відповідачем, МО України надано не було. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до положень ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. З огляду на викладене, враховуючи пропущення відповідачем, МО України строку на подання відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Представником позивача у встановлений судом строк надано відповідь на відзив, в якому просить суд заявлений позов задовольнити, оскільки аргументи відзиву на позов додатково вказують на вихід Харківського обласного військового комісаріату за межі своїх повноважень в спірному випадку та порушення Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Було зазначено, що жодних виплат одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби ОСОБА_1 , не отримував, оскільки такі виплати здійснюються виключно за результатами звернення військовослужбовця, а не в автоматичному порядку. Позивач зазначав, що Харківський обласний військовий комісаріат посилається на норми матеріального права, які регулюють право на одноразову грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, а позивач є кадровим офіцером. В його випадку не встановлено законодавством часового обмеження між звільненням та періодом встановлення інвалідності.

Відносно посилань Харківського обласного військового комісаріату на ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що таке положення застосовується якщо до цього одноразова грошова допомога вже виплачувалась. У випадку ОСОБА_1 , таких обставин немає.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, а також відповідь на відзив позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник у відставці, пенсіонер Міністерства оборони України.

Згідно витягу із наказу Головнокомандуючого Сухопутних військ Збройних Сил України від 20.11.2002 року № 326 позивача звільнено з військової служби в запас за станом здоров`я з правом носіння військової форми.

Згідно витягу із наказу начальника Харківського гвардійського ордена Червоної Зірки інституту танкових військ ім. Верховної Ради України при Національному технічному університеті «Харківський політехнічних інститут» (по особовому складу) від 10.12.2002 року № 344 у зв`язку зі звільненням позивача виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення з направленням на військовий облік до Київського РВК м. Харкова.

17.10.2002 року військово-лікарська комісія В/ч А-3306 провела огляд позивача та склала свідоцтво про хворобу № 267/5955, згідно якого виявлені на час огляду захворювання позивача, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

З 27.01.2003 року ОСОБА_1 , встановлено 3-ю групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджується витягом до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія ХАР-01 № 013108 від 27.01.2003 року.

З 13.03.2017 року ОСОБА_1 , встановлено вперше 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджено випискою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 480023 від 13.03.2017 року.

З 01.04.2019 року ОСОБА_1 , повторно встановлено 2 групу інвалідності безтерміново внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 967813 від 16.01.2019 року.

21.06.2018 року ОСОБА_1 , звернувся до відповідача по справі з відповідною заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2-ої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, та надав документів згідно п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (надалі - Положення) та п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМ України № 975 від 25.12.2013 року в тому числі і свідоцтво про хворобу ВЛК № 267/5955 від 17.10.2002 року та довідки МСЕК.

Відповідачем, ХОВК листом за вих.№1955/ВСЗ від 06.07.2018 року повідомлено позивачу, що йому було вперше встановлено інвалідність в 27.01.2003 році, одноразова грошова допомога введена в дію з 01.01.2007 року, відповідно право на отримання даної одноразової допомоги мають тільки військовослужбовці, яким встановлено інвалідність після 01.01.2007р. Щодо виплати даної допомоги в зв`язку з встановленням 2-ої інвалідності по погіршенню стану здоров`я з 13.03.2017 року на підставі довідки МСЕК серії 12ААА № 480023 від 13.03.2017 року зазначено, що згідно ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2040/6228/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355), яка полягає у не поданні у 15-тиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним через з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.

Зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56, Код ЄДР 08166355) подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.

15.11.2018 року вищезазначене судове рішення набрало законної сили.

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування вищезазначеного рішення суд зазначив, що посилання відповідача на те, що позивач не має право на отримання даної допомоги оскільки зміна групи інвалідності, проведена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

"Друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби ОСОБА_1 , встановлено вперше з 13.03.2017 року. Положення ч.5 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосується випадку, якщо до цього одноразова грошова допомога вже виплачувалась. За призначенням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності позивач не звертався, доказів виплати одноразової грошової допомоги позивачу до суду не надано.

Суд критично поставився до посилань відповідача на те, що право на отримання спірної одноразового грошової допомоги виплачується тільки військовослужбовцям, звільненим з військової служби після 01.01.2007 року, оскільки згідно п. 3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК."

Отже суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням інвалідності з вищезазначених причин відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як вже зазначалось, згідно ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Отже, 27.11.2018 року на виконання вищезазначеного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року за № 2040/6228/18 Харківський обласний військовий комісаріат склав та подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги - ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МО України № 530) та належним чином оформлений пакет документів. Дані обставини підтверджено листом Харківського ОВК вих.№2826/ВСЗ від 04.12.2018 року

Проте, 22.03.2019 року засіданням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу в 2003 році, коли не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, позивачу змінено групу інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.

Дане рішення комісії МОУ оформлено протоколом № 37 від 22.03.2019 року, п.15.

Направлено дане рішення Комісії МОУ позивачу Харківським обласним військовим комісаріатом супровідним листом від 24.04.2019 року №1057/ВСЗ.

Не погодившись з даним рішенням Комісії Міністерства оборони України ОСОБА_1 , подав даний позов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 п.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Згідно підпункту 2 п.6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 (в редакції на дату встановлення 2-ої групи інвалідності) військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 90- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

Згідно п. 3 даного нормативного акту днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК.

Згідно п.4.5 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення), за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок виплати допомоги).

Згідно п.4.5 Положення Військовий комісар має сприяти своєчасному оформленню документів, визначених Порядком виплати допомоги та забезпечити належний контроль за виплатою одноразової грошової допомоги.

Згідно п.4.7 даного Положення документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: - висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); - заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв`язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно п.4.8. Положення висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов`язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.

Посилання Міністерства оборони України як підставу в відмові призначення ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби на те, що на момент встановлення інвалідності позивачу в 2003 році, коли не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги та те, що позивачу змінено групи інвалідності з 3 та 2 понад дворічний термін суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби ОСОБА_1 , встановлено вперше з 13.03.2017 року. Положення ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосується випадку, якщо до цього одноразова грошова допомога вже виплачувалась. За призначенням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності позивач не звертався, доказів виплати одноразової грошової допомоги позивачу до суду не надано.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що право на отримання спірної одноразового грошової допомоги виплачується тільки військовослужбовцям, звільненим з військової служби після 01.01.2007 року, оскільки згідно п.3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановленні інвалідності є дата, зазначена у довідці МСЕК.

Крім того, в постанові ВС України від 21.04.2015 року по справі №21-135а15, постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-446а14, постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року №21-563а14 Верховний суд України також дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто з дати встановлення відповідної групи інвалідності МСЕК, а не з моменту звільнення з військової служби.

Верховний Суд України у постанові від 10.03.2015 року № 21-563а14 звернув увагу, що "обов`язкове особисте страхування" та "одноразова грошова допомога" є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи відзиву відповідача не обґрунтованими.

Крім того, наразі має місце рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року по справі № 2040/6228/18 позов ОСОБА_1 , до Харківського обласного військового комісаріату, в якому надана правова оцінка вищезазначеним аргументам відповідачів, які в свою чергу були покладені Міністерством оборони в підставу для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Міністерства оборони України у недотриманні прав позивача на належний соціальний захист, пов`язаний з правом ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, а як внаслідок визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 , в призначенні та виплаті одноразової грошовою допомоги у зв`язку з встановлення 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 22.03.2019 року № 37, п.15, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимог позивача про зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530) та належним чином оформити пакет документів, наданий позивачем разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Харківського обласного військового комісаріату, а отже, стосується його прав та обов`язків.

Відповідно рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13 Порядку № 975.

Зважаючи, що рішення комісією МО України приймається за результатом розгляду документів заявника, суд вважає за необхідне з метою забезпечення своєчасного розгляду заяви позивача зобов`язати Харківський ОВК повторно направити відповідний висновок та документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відносно зобов`язання Міністерство оборони України після отримання відповідного висновку Харківського обласного військового комісаріату щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суди зобов`язані відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14.

Проте, в даному випадку відповідачу, Міністерству оборони України, законом надано дискреційні повноваження щодо прийняття рішень про призначення одноразової грошової допомоги, або про відмову в призначення такої грошової допомоги.

Відтак, суд зазначає, що вимога позивача в частині зобов`язання МО України здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 відноситься до дискреційних повноважень МО України, а задоволення вказаної частини позовних вимог є втручанням у дискреційні повноваження МО України, тому суд відмовляє у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

У п. 145 рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначено, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням викладеного та обставин даної справи, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Міністерства оборони України після отримання відповідного висновку Харківського обласного військового комісаріату вирішити питання щодо можливості призначення, нарахування та здійснення виплат одноразової грошової допомоги (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) через Харківський обласний військовий комісаріат ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355), Міністерства оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) у недотриманні прав позивача на належний соціальний захист, пов`язаний з правом Губара Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) в частині відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 року №37, п.15.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МО України № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю від 21.06.2018 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Зобов`язати Міністерство оборони України (пр-кт. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) після отримання відповідного висновку Харківського обласного військового комісаріату вирішити питання щодо можливості призначення, нарахування та здійснення виплат одноразової грошової допомоги (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом МОУ № 530) через Харківський обласний військовий комісаріат ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), який визнаний інвалідом 2-ої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 10 червня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун