Рішення № 8228642, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 14/374                               

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

„Дружківкатепломережа”, ЄДРПОУ 03540853, м.Костянтинівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне

підприємство „Компол”, ЄДРПОУ 13491130, м.Дружківка

про стягнення 3888 грн. 04 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Кононець Н.В.-юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Компол”, м.Дружківка, про стягнення заборгованості в сумі 3888,04 грн., у тому числі основний борг в сумі 3191,78 грн., інфляція в сумі 383,55 грн., три проценти річних в сумі 83,93 грн. та пеня в сумі 228,78 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач в судовому засіданні 08.02.2010р. змінив підстави позову.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договори №№81 від 10.10.1997р., від 01.10.1999р., від 01.10.2000р., 01.10.2004р., 01.10.2006р., акти на включення/виключення опалення, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 25.01.2010р. №26, в якому визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 2800,21 грн. Стосовно вимог про стягнення основного боргу в сумі 391,57 грн. відповідачем повідомлено суд про закінчення встановленого строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем були підписані договори на відпуск (постачання) теплової енергії №№81 від 10.10.1997р., від 01.10.1999р., від 01.10.2000р., 01.10.2004р., 01.10.2006р., за умовами яких позивач прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договорами.

Згідно з умовами вказаих договорів позивачем за період з січня 1998р. по жовтень 2009р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 3191,78 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами на включення опалення від 16.10.2003р., 15.10.2004р., 15.10.2005р., 19.10.2006р., 18.10.2007р., №144 від 23.10.2008р., від 15.10.2009р. та актами на виключення опалення від 14.04.2005р., 15.04.2006р., 15.04.2007р., 15.04.2008р., №145 від 15.04.2009р.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пунктів 4.1 договорів №№81 від 10.10.1997р., 01.10.1999р. оплату на надані позивачем послуги, відповідач здійснює щомісячно згідно платіжних документів, наданих позивачем для оплати, з розрахункового рахунку протягом 3 банківських днів після їх пред’явлення.

Одночасно, згідно пунктів 6.5 договорів №№81 від 01.10.2000р., від 15.10.2002р., від 01.10.2004р., від 01.10.2006р. різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно із ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, з урахуванням умов підписаних між сторонами договорів право позивача на позов виникає:

-          за вимогами про стягнення заборгованості за теплову енергію поставлену за договорами №№81 від 10.10.1997р., 01.10.1999р. протягом 3 банківських днів після пред’явлення рахунку позивачем.

-          за вимогами про стягнення заборгованості за теплову енергію поставлену за договорами №№81 від 01.10.2000р., від 15.10.2002р., від 01.10.2004р., від 01.10.2006р. не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми основного боргу станом на 31.12.2004р. міститься заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 391,57 грн.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 03.12.2009р. (згідно з поштовим штампом на конверті), судом встановлено, що позивачем порушений встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості в сумі 391,57 грн. за період з січня 1998р. по грудень 2004р.

Твердження позивача про переривання встановленого строку позовної давності судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

За приписом ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, направлених на визнання боргу перед позивачем в сумі 391,57 грн., всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано.

Згідно з п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

За приписом п.5 ст.267 Цивільного кодексу України суд може поновити пропущений строк позовної давності, якщо визнає поважними причини пропуску такого строку. В такому випадку порушене право підлягає захисту.

При цьому, поважними причинами є такі обставини, які роблять своєчасне пред’явлення позову до суду неможливим або ускладенним.

Відповідного клопотання про поновлення строків позовної давності позивачем до матеріалів справи не надано.

Наявності поважних причин пропуску позивачем встановленого трирічного строку позовної давності на звернення до суду з вимогами про стягнення основного боргу в сумі 391,57 грн. за період з січня 1998р. по грудень 2004р. судом не встановлено.

Згідно із п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позовних вимогах.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що позивачем пропущено встановлений строк позовної давності, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 391,57 грн. за період з січня 1998р. по грудень 2004р. підлягають залишенню без задоволення.

Одночасно, згідно наданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків №64 від 26.11.2009р. відповідачем підтверджено наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 2800,21 грн.

Відповідач у відзиві відзив на позовну заяву від 25.01.2010р. №26 визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2800,21 грн. в повній сумі.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 2800,21 грн. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 2800,21 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення інфляцію в сумі 383,55 грн. та три проценти річних в сумі 83,93 грн.

Згідно з п.7.2.3 договору №81 від 01.10.2006р. позивачем також нараховано та пред’явлено до стягнення пеню в сумі 228,78 грн. за період з 15.11.2008р. по 15.04.2009р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог про стягнення інфляції, трьох процентів річних та пені не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення інфляції, трьох процентів річних та пені доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти цих позовних вимог не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляції в сумі 383,55 грн., трьох процентів річних в сумі 83,93 грн. та пені в сумі 228,78 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Компол”, м.Дружківка задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Компол”, м.Дружківка на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка основний борг в сумі 2800 грн. 21 коп., інфляцію в сумі 383 грн. 55 коп., три проценти річних в сумі 83 грн. 93 коп. та пеню в сумі 228 грн. 78 коп., всього заборгованість в сумі 3496 грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 91 грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 грн. 40 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м.Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Компол”, м.Дружківка відмовити.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 08.02.2010р.

Суддя