Рішення № 82286416, 10.06.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №819/109/18

10 червня 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 16468,85 грн. по платежу податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, який в добровільному порядку не сплачений, а тому підлягає стягненню за рішенням суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 26.02.2018.

Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 13.03.2018, 23.03.2018 і 11.04.2018 відповідно до норм статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.04.2018 ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду провадження в даній адміністративній справі №819/109/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в справі №819/652/18.

08.04.2019 ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Призначено справу до судового розгляду на 06.05.2019.

06.05.2019 в судовому засіданні розгляд справи відкладено через неявку відповідача на 07.06.2019.

07.06.2019 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступила заява від представника позивача - Головного управління ДФС у Тернопільській області про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг в сумі 5950,20 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

07.06.2019 відповідача ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, копія ухвали про поновлення провадження в адміністративній справі від 08.04.2019 направлялася на адресу місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 , що зазначена в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Черняховського, 9/71 м. Тернопіль, Тернопільська область, 46011, однак повернута за закінченням встановленого строку зберігання згідно рекомендованого поштового повідомлення (арк.спр.63).

Повістка про виклик від 06.05.2019 направлялася на адресу місця реєстрації згідно даних відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, однак повернута згідно рекомендованого поштового повідомлення (арк.спр.72)

За приписами частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд зазначає також, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

07.06.2019 представником позивача Головного управління ДФС у Тернопільській області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тернопільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків, визначених статтею 8 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкові повідомлення-рішення, згідно з вимогами підпункту 266.7. 2 пункту 266. 7 статті 266 ПК України, про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266. 7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.

Судом встановлено що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 5950,20 грн.

Податковий борг виник на підставі винесеного контролюючим органом відносно відповідача податкового повідомлення - рішення від 19.06.2017 №102645-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 5950,20 грн. за податковий період 2016 р.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 26.10.2016 № 179251-13, яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 бічна, код РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 10618,65 грн. за податковий період 2015 року.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.06.2017 №102645-13, прийнятого Головним управлінням ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535), яким визначено суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 бічна, код РНОКПП НОМЕР_1 ) за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 5950,20 грн. за податковий період 2016 року відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №819/652/18 без змін.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2019 справа №99091/1503/19(№819/652/18) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлялась та була надіслана податкова вимога №365-17 від 06.02.2017 з часу виставлення якої податковий борг не переривався.

Згідно пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

За приписами пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (пункт 102.4 статті 102 ПК України).

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 5950,20 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки за приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 податковий борг в сумі 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 20 коп. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на р/р 31411512019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010300.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 червня 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.