Ухвала суду № 82286162, 10.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 червня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1994/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області , в якому просить визнанти неправомірними дії заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак Олени В`ячеславівни та скасувати постанову від 06.05.2019 про відкриття виконавчого провадження №59026446 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 8346,00 грн.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, зі змісту позовної заяви суддя встановив, що ОСОБА_1 просить скасувати постанову від 06.05.2019 про відкриття виконавчого провадження №59026446 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 8346,00 грн.

Як зазначає позивач, про порушення своїх прав вона дізналася 21.05.2019. Тож десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав спливає 31.05.2019. Проте, з даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася лише 04.06.2019.

Таким чином, позовна заява подана з пропуском десятиденного строку.

З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не зверталася.

Тож за відсутності належних доказів поважності причин пропуску строку, суддя встановив факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього слід зазначити, що за приписами частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч наведеному ОСОБА_1 у своєму позові, не вказала відомостей щодо присвоєння їй реєстраційного номера облікової картки платника податків, та не додала копію відповідної довідки, як і не додала до позову копії власного паспорта з відміткою про зареєстроване місце проживання.

Також позивач не виконала передбачений законом обов`язок щодо надання суду власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч наведеному позивачем до позовної заяви додані документи, які не засвідчені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 гривня.

Однак, при зверненні до суду з даним позовом документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн не надано.

Натомість позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пунктів г та ґ частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, з матеріалів позовної заяви неможливо встановити, що позивач є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, оскільки відповідно до оскаржуваної постанови виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору відкрито саме щодо ОСОБА_1 та залишається незрозумілим, яку саме підставу для звільнення від сплати судового збору має на увазі позивач. Окрім цього, у суду відсутні будь-які докази, які б могли вказувати на порушення інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Виходячи з викладеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Отже, позивач має надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 768,40 грн.

Крім зазначеного, суд роз`яснює позивачу, що у відповідності до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або ж пояснити причини неможливості подання такого підтвердження, засвідчених належним чином копій: документів доданих до позовної заяви, а також довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та паспорта позивача, оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу *;101; код ЄДРПОУ установи; Судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або доказів про наявність підстав для звільнення від його сплати.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Є.Б. Супрун