Рішення № 82286053, 10.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. № 400/1019/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025

до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про:визнання протиправним та скасування рішення від 27.02.2019 № UA504000/2019/000207/2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон», звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 року № UA504000/2019/000207/2.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, надано відповідачу всі необхідні документи, які у нього були в наявності.

Відповідачем не враховано при визначенні митної вартості товарів, що числові значення складових митної вартості товарів підтверджуються: вартість перевезення - довідкою ТОВ «Техноторг-Авто» за вих. № 37 від 22.02.2019, вартість товару - рахунками-фактурами № 00218, № 00219 від 21.02.2019, а факт оплати вартості товару підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 274, № 278 від 13.02.2019.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем надано не в повному обсязі відомості щодо вартості перевезення товару, а саме: довідка про транспортні витрати від 22.02.2019 № 17 не містить інформації щодо вартості перевезення за СМR № 113 від 21.02.2019, відсутня інформація щодо транспортних витрат, відсутня заявка, що передбачена умовами договору ТЕО, не надані банківські платіжні документи щодо оплати послуг відповідно до п. 3.4 договору ТЕО, не надана документальна інформація щодо наявності/відсутності оплати неустойки та пені, передбачені п. 5.4 та п. 5.5 договору ТЕО. Крім того, надані позивачем документи під час митного оформлення товару містять наявні ознаки підробки, а саме: печатка та підпис продавця, зазначений на Специфікації № 70 від 11.02.2019 до контракту від 01.07.2017 № 01/07/2017-УКР, пакувальних листах до рахунку-фактури № 0219 від 21.02.2019 до контракту від 01.07.2017 № 01/07/2017-УКР, листах ООО «ГомельИнтерТех» від 25.01.2019 б/н є дзеркальним відображенням та є ідентичними.

Представник позивача 27.05.2019 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

01.07.2017 року між ТОВ «Техноторг-Дон» (покупець) та ТОВ «ГомельІнтерТех» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/07/2017-УКР, відповідно до якого з урахуванням Специфікації № 69 від 31.01.2019 року та № 70 від 11.02.2019 року продавцем здійснювалась поставка товару - запасні частини до техніки на суму 4064004,50 російських рублів.

Відповідно до Специфікації № 69 від 31.01.2019 року продавець поставляє покупцю товар на умовах FСА - Республіка Білорусь, м. Гомель, при цьому згідно п. 5.1 Контракту продавець зобов`язується поставити товар в строк, зазначений у Специфікації але не пізніше 60 календарних днів з моменту попередньої оплати за товар.

25.02.2019 з метою розмитнення Товару, що прибув на митну територію України, позивачем було подано електронну митну декларацію № UA504170/2019/003232 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення Товару - запасні частини до техніки. Для підтвердження митної вартості Товару було надано: контракт № 01/07/2017-УКР від 01.07.2017 року, Специфікація №69 від 31.01.2019, Специфікація № 70 від 11.02.2019, рахунок-фактура № 00218 від 21.02.2019, рахунок-фактура № 00219 від 21.02.2019, платіжне доручення № 274 від 08.02.2019, платіжне доручення № 278 від 13.02.2019, довідка ТОВ «Техноторг-Авто» вих. № 37 від 22.02.2019 року про транспортні витрати. Митна вартість товару у митній декларації заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту.

Миколаївська митниця ДФС своїм листом повідомила Позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

На виконання вимог митниці позивачем надано (згідно листа вих. № 003232 від 27.02.2019): комерційну пропозицію ТОВ «ГомельІнтерТех» від 25.01.2019 та лист ТОВ "Техноторг-Дон" від 26.02.2019 щодо відпускних цін на товар.

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 № UA504000/2019/000207/2, яким визначив митну вартість задекларованого Позивачем товару № 1 та № 3 за загальною ціною 2982038,36 російських рублів відповідно на підставі другорядного методу визначення митної вартості - резервний метод згідно з митними деклараціями UA100110/2019/118049 від 13.02.2019 року, МД UA100010/2019/319665 від 20.02.2019 року.

В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем, зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутні документи, декларантом не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 року № UA504000/2019/000207/2, позивач з метою випуску Товару, що декларувався у вільний обіг, 28.02.2019 подав до митного оформлення електронну митну декларацію № UA504170/2019/003378, за якою сплатив митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем надано не в повному обсязі відомості щодо вартості перевезення товару, а саме: довідка про транспортні витрати від 22.02.2019 № 17 не містить інформації щодо вартості перевезення за СМR № 113 від 21.02.2019, відсутня інформація щодо транспортних витрат, відсутня заявка, що передбачена умовами договору ТЕО, не надані банківські платіжні документи щодо оплати послуг відповідно до п. 3.4 договору ТЕО, не надана документальна інформація щодо наявності/відсутності оплати неустойки та пені, передбачені п. 5.4 та п. 5.5 договору ТЕО; не надано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі витрати на страхування, відсутність інформації про страхування вантажу від інших суб`єктів торгівельної операції, в тому числі покупця товару ТОВ «Техноторг-Дон», надані позивачем документи під час митного оформлення товару містять наявні ознаки підробки, а саме: печатка та підпис продавця, зазначений на Специфікації № 70 від 11.02.2019 до контракту від 01.07.2017 № 01/07/2017-УКР, пакувальних листах до рахунку-фактури № 0219 від 21.02.2019 до контракту від 01.07.2017 № 01/07/2017-УКР, листах ООО «ГомельИнтерТех» від 25.01.2019 б/н є дзеркальним відображенням та є ідентичними, судом до уваги не приймається, оскільки вищезазначені підстави для коригування митної вартості товарів не були зазначені у графі № 33 рішення про коригування митної вартості товарів.

Зазначені у відзиві підстави для коригування митної вартості товарів є безпідставними з огляду на нижчевикладене.

Позивач надав митниці: довідку про транспортні витрати від 22.02.2019 № 17, яка містить інформацію про вартість перевезення за СМR № 113 від 21.02.2019, адже у довідці перевізник ТОВ «Техноторг-Авто» зазначив, що витрати по перевезенню вантажу для ТОВ «Техноторг-Дон» СМR 113 автомобілем державний номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 по маршруту Гомель-м/п Нові Яриловичі складає 800 грн.; пояснення, що оцінюваний товар не страхувався, зазначав перевізник ТОВ «Техноторг-Авто» у довідці про транспортні витрати вих. № 37 від 22.02.2019 року, яка надавалась відповідачу під час митного оформлення товару.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає.

Надані позивачем документи не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" ( пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025 ідентифікаційний код 31764816) до Миколаївської митниці ДФС ( вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017 ідентифікаційний код 39536431) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 року № UA504000/2019/000207/2.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС ( вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017 ідентифікаційний код 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" ( пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025 ідентифікаційний код 31764816) судовий збір у сумі 2120,37 грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 37 коп.), сплачений платіжним дорученням № 5761 від 03.04.2019.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко