Ухвала суду № 82284623, 10.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2019 р. Справа №200/7246/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., ознайомившись з матеріалами позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» (ЄДРПОУ 03361075, вул. Південна, 1, м. Краматорськ, 84313) до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, 04119),

В С Т А Н О В И В:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби.

Згідно зі статтею 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Подана до суду заява ПАТ «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» за вихідним №15/1-1484 від 03.06.2019 року не відповідає вимогам статей 160 та 161 КАС України з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість, поданий заявником до суду документ не містить друкованої назви, замість чого на першому аркуші розташований рукописний текст нерозбірливого змісту. Текст вказаного документу виготовлений за допомогою комп`ютерної техніки із застосуванням розміру шрифту, який унеможливлює читання, розпізнавання та сприйняття його змісту без застосування спеціальних технічних (оптичних) пристроїв.

Відповідно до національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Пунктом 7.1 зазначеного стандарту передбачено, що документи виготовляють на конторській друкарській машинці або за допомогою комп`ютерної техніки. Подані у подальших положеннях розміри стосуються документів, які мають розмір шрифту 12-14 друкарських пунктів.

Крім того, текст поданого до суду документа виготовлений методом двостороннього друку за відсутністю дзеркальних берегів (полів) по краям аркушу, що після зшивання документу також робить неможливим розпізнання його змісту.

Аналогічні недоліки допущені при виготовлення додатків до позову.

Поданий до суду вищезазначений документ за вихідним №15/1-1484 від 03.06.2019 року підписаний керівником заявника, але містить численні рукописні виправлення без зазначення відомостей, ким саме та коли вони були зроблені, та, чи має особа, яка зробила такі виправлення, відповідні повноваження.

З наведених підстав, всупереч статті 160 КАС України, у суду відсутня можливість визначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з матеріалами позову заявником надане клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано наявністю обставин непереборної сили, обставинами формування тарифів на газопостачання, що обумовлює збитковість діяльності заявника, арешт рахунків заявника у банківських установах.

Розглянувши вказане клопотання, суд зауважує, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Отже, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна норма міститься у статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 КАС України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження відсутності чи недостатності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Наведені заявником відомості про своє фінансове становище не є підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки посилання заявника на оціночні судження у довільних публікаціях в мережі Інтернет не можуть бути розцінені судом як об`єктивно встановлені обставини.

Посилання на обставини непереборної сили суд не бере до уваги, оскільки у цей час заявник не здійснює витрат на утримання об`єктів, що розташовані на непідконтрольній Україні території. Відомості про фінансові показники та арешти рахунків суд також не вважає підставами для відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що за визначенням статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, оскільки заявник є господарюючим суб`єктом, ризики, пов`язані з підприємницькою діяльністю, не є підставами для надання переваг у вигляді відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства закріплена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у відстроченні сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року встановлений у 1 921 грн.

За приписами частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Враховуючи склад заявлених у справі майнових вимог, судовий збір за даним позовом складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 19210 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення перелічених недоліків.

Керуючись статтями 169, 248 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення в справі - відмовити.

Позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:

- надання до суду позовної заяви з додатками, виготовлених в якості, яка дозволяє читання та сприйняття без використання додаткових технічних пристроїв, з використанням шрифту не менш, ніж 12 друкарських пунктів;

- надання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 19210 грн., який потрібно сплатити за реквізитами розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чекменьов Г.А.