Рішення № 82283834, 10.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1519/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат (далі - третя особа, Волинський ОВК) про визнання протиправним та скасування рішення МО України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 17.02.2017 внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.03.2019 №40, зобов`язання МО України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду 3 групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 17.02.2017, з урахуванням вже проведених виплат, пов`язаних із встановленням 20% втрати працездатності, факту подання усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з 09.05.2014 по 22.05.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції та 22.05.2014 під час виконання бойового завдання отримав поранення. 16.12.2014 військово-лікарська комісія Західного регіону встановила, що поранення ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби. 29.11.2014 позивач звільнений зі служби за станом здоров`я. Внаслідок отриманого поранення медико-соціальна експертна комісія 18.12.2014 встановила позивачу 20% втрати працездатності без встановлення інвалідності. Відповідно до чинного законодавства йому була виплачена одноразова грошова допомога в зв`язку з втратою працездатності у сумі 17052,00 грн.

Позивач також зазначив, що після встановлення йому 17.02.2017 медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) ІІІ групи інвалідності він звернувся до МО України через Волинський ОВК із заявою та підтверджуючими документами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства, з врахуванням раніше виплаченої суми. Однак, відповідач рішенням, оформленим протоколом засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 29.03.2019 №40, посилаючись на абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відмовив у призначенні такої допомоги у зв`язку з тим, що групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Позивач вважає таку відмову неправомірною та незаконною, оскільки застосування зазначеної норми закону, яка набула чинності з 01.01.2017, можливе в даному випадку лише у разі повторного встановлення інвалідності другої чи першої групи з 17.02.2017. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.33-35) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що первинно втрату працездатності 20% позивач отримав 18.12.2014, а групу інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги більшому розмірі, призначено 17.02.2017, тобто більше ніж через два роки. Відповідно до частини четвертої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Вважає, що підстави для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відсутні. З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У письмовому поясненні представник Волинського ОВК вказав, що відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, обласний військовий комісаріат як уповноважений орган оформляє та надсилає документи для прийняття рішення про виплату одноразової допомоги. Рішення про можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги приймає комісія з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яка знаходиться в Департаменті фінансів Міністерства оборони України. Волинським ОВК та підпорядкованим Любомльським об`єднаним районним військовим комісаріатом заява ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності разом із підтверджуючими документами була спрямована на розгляд компетентної комісії Департаменту фінансів МО України для прийняття рішення. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийняте протокольне рішення від 29 березня 2019 року №40, пунктом 22 якого позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що заявнику групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення втрати працездатності. Також вказує, що про прийняте рішення заявник був повідомлений листом від 25.04.2019 №ВСЗ/584/8. При цьому підпорядкованим Любомльським об`єднаним районним військовим комісаріатом та Волинським ОВК протиправних дій чи бездіяльності щодо позивача не вчинялось. Вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 09.05.2014 по 22.05.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях), що підтверджується довідкою військової частини В3938 від 20.10.2014 №7254 (а.с.9).

Позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 22.05.2015 (а.с.22).

22.05.2014 старший сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення черевної порожнини, вогнепальне поранення середньої третини правого плеча, що слідує з довідки військової частини-польова пошта В3938 від 09.06.2014 №202 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (а.с.10).

Як слідує із свідоцтва про хворобу від 09.09.2014 №428, військово-лікарська комісія госпітальна при військовій частині А4554 за розпорядженням командира військової частини А2331 від 27.08.2014 №429 провела огляд ОСОБА_1 та встановила, що його захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби та визнала його непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (а.с.11).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини В3938-польова пошта (по стройовій частині) від 29.11.2014 №262 солдата ОСОБА_1 , командира бойової машини - командира механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, звільненого наказом командира 51 окремої механізованої бригади від 27.11.2014 №55-к з військової служби у запас згідно пункту «б» частини 8 (за станом здоров`я) статті 26 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з 29.11.2014 виключити із списків особового складу частини з усіх видів забезпечення, направлено для зарахування на військовий облік до Любомльського ОРВК Волинської області (а.с.13).

Відповідно до витягу з протоколу військово-лікарської комісії Західного регіону №671 від 16.12.2014 поранення ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане з виконання обов`язків військової служби (а.с.12).

18.12.2014 обласною МСЕК Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою серії ВЛН №0000468 від 02.01.2015 (а.с.14).

17.02.2017 позивачу відповідно до довідки до акта огляду Волинської МСЕК серія 12 ААА №744660 встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності - поранення ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (а.с.15).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 22.02.2017 році звертався до Волинського ОВК із заявою та доданими до неї документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи (а.с.45). За результатами розгляду вказаної заяви останній листом від 17.03.2017 №ВСЗ/317 повернув документи позивачу, вказавши на те, що оскільки заявнику встановлено ІІІ групу інвалідності понад дворічний термін з моменту первинного встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, то підстав для подання документів на розгляд комісії Міністерства оборони немає (а.с.17).

На звернення позивача щодо оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності листом від 13.11.2017 №116/14/5/4088 Фінансово-економічне управління командування Сухопутних військ Збройних сил України повідомило, що підстав для оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у Волинського обласного військового комісаріату немає (а.с.18).

25.01.2019 позивач повторно звернувся до Волинського ОВК із заявою про направлення його документів в МО України (а.с.41-44). Вказана заява та документи позивача листом Волинського ОВК від були надіслані для розгляду до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.39).

Комісія МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 29.03.2019 (протокол №40) дійшла висновку про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки між первинною втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки, тому немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Допомога у зв`язку з встановленням 20% втрати працездатності виплачена в сумі 17052 грн (а.с.20).

Волинський ОВК повідомив позивача листом від 25.04.2019 №ВСЗ/584/8, що комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 29.03.2019 протокол №40 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги (а.с.19).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формувань, а також членів їх сімей.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІІ (далі - Закон №2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Так, Закон №2011-ХІІ визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ цього Закону встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пункт 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до частини шостої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №744660, ОСОБА_1 при первинному огляді з 17.02.2017 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (а.с.15). Повторно проведено огляд інваліда та підтверджено групу інвалідності ІІІ з 01.03.2019 поранення ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №768792, а.с.16)

Встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.21).

Отже, з 17.02.2017 у ОСОБА_1 як військовослужбовця, якому встановлена ІІІ група інвалідності, виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Ця норма кореспондується з пунктом 6 Порядку №975, відповідно до якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється». Ця норма набрала чинності 01 січня 2017 року.

Абзацом такого самого змісту постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №335 доповнено пункт 8 Порядку №975, який також застосовується з 01.01.2017.

Саме з посиланням на абзац другий пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ та пункт 8 Порядку №975 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 17.02.2017 позивачу ІІІ групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.

Однак з таким висновком відповідача при прийнятті 29.03.2019 рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності суд не погоджується з огляду на таке.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було доповнено пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ абзацом другим (щодо права на виплату одноразової грошової допомоги після спливу дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності), яка набрала чинності 01 січня 2017 року, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини. Застосування даної норми стосовно позивача можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача, починаючи з 17.02.2017 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, від 21.06.2018 №751/4367/17, від 21.08.2018 у справі №295/14297/16-а, від 26.02.2019 у справі №2240/2940/18, від 05.04.2019 у справі №820/4143/18. В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з системного аналізу наведених правових норм слідує, що за даних обставин позивач у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності має право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має виплачуватися йому з урахуванням виплаченої суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням раніше 20% втрати працездатності.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Отже, пунктом 11 вказаного Порядку передбачено вичерпний перелік документів, які військовослужбовець повинен подати уповноваженому органу для виплати одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності додав всі документи, визначені пунктом 11 Порядку №975. Про невідповідність документів чи їх некомплектність у рішенні від 29.03.2019, оформленому протоколом №40 засідання Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не зазначено.

Отже, наведені відповідачем доводи не підтверджують наявність передбачених пунктом 8 Порядку №975 підстав для відмови ОСОБА_1 у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Міністерство оборони України як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що відмова у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнята на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи з 17.02.2017 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.03.2019 №40; зобов`язання відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 17.02.2017, з урахуванням проведених виплат, та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Керуючись статтями 243-297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи з 17 лютого 2017 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 березня 2019 року №40.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлоцький пр-т, 6, код ЄДРПОУ 00034022) вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги, з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 17 лютого 2017 року, з урахуванням проведених виплат, та факту подання усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій