Ухвала суду № 82283763, 04.06.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9376/17

Провадження №2-а/369/23/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

представника позивача Шокуров Ю.Л.

представника відповідача Шиденко А.В.

третя особа ОСОБА_1

представник третьої особи ОСОБА_20

представник третьої особи ОСОБА_21

представника третьої особи ОСОБА_22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву про закриття провадження по адміністративній справі за позовом Колективного житлово-комунального господарства "Агропромбудіндустрія" до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012», про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року Колективне житлово-комунальне господарство "Агропромбудіндустрія" звернулось з даним позовом. Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27 липня 2017 року про скасування рішення виконавчого комітету Києво-Святошинського району Київської області №68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3».

У судовому засіданні представником третьої особи Сенчишиним О.В. заявлено клопотання про закриття провадження по справі, оскільки даний спір є спором про речове право, а не публічно-правовий.

У судовому за садінні дане клопотання підтримано представником відповідача Шиденко А.В., третьою особою ОСОБА_1 , представником третьої особи ОСОБА_20, представником третьої особи ОСОБА_22.

У судовому засіданні представник позивача Шокуров Ю.Л. проти доводів заяви заперечував, просив відмовити, оскільки даний спір є публічно-правовим та виник з суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Отже, обов`язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб`єкта владних повноважень, а також оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи і не є спірним, право власності на вказане в позові нерухоме майно зареєстроване ще у 2007 році і видано свідоцтво про право колективної власності.

Верховний Суд України в постанові від 17 лютого 2015 року (справа №21-551а14) висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки особи та такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Отже, в даному випадку суд адміністративної юрисдикції не є належним судом, встановленим законом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 12 жовтня 1978 року (справа «Zand v. Austria»), словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої та другої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права. А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 5, 9, 44, 47, 240 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження по справі за позовом Колективного житлово-комунального господарства "Агропромбудіндустрія" до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Черемшина 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва 2012», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія 2012», про визнання незаконним та скасування рішення - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.С. Пінкевич