Ухвала суду № 82282714, 03.06.2019, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1462/18

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

03 червня 2019 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря - Підгорної А.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_6 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ружині клопотання представника відповідача адвоката Ющука Ігоря Андрійовича про залишення без розгляду позову в частині скасування рішення XX сесії VІІ скликання Ружинської селищної ради Житомирської області від 17.02.2017 року про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів від 09.02.2017 року по цивільній справі за позовом

Представника позивача - ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1

до ОСОБА_6 , Ружинської селищної ради Житомирської області, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Ружинської селищної ради Житомирської області, Сертифікованого інженера землевпорядника - ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Геометр"

про скасування рішення Ружинської селищної ради про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів, про скасування рішення сесії Ружинської селищної ради про передачу у власність земльної ділянки, про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

29.01.2019 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Ющуку І.А. надійшло клопотання про про залишення без розгляду вищевказаного позову в частині скасування рішення XX сесії VІІ скликання Ружинської селищної ради Житомирської області від 17.02.2017 року про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів від 09.02.2017 року, яке було ним підтримане в судовому засіданні посилаючись на те, що оскарження актів та рішень органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_6 , представник відповідача підтримали вищевказане клопотання.

Позивач та його представник заперечували, щодо заявленого клопотання за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи справи, встановив наступне.

Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 116 ЗК Українипередбачено, що набуття права на землю громадянами (…) здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність (…) земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч. 1 ст.79-1 ЗК формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За ч. 9,10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (..) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Стаття 152 ЗК Українивизначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналогічну норму закріплено й у ч. 1 ст. 19 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII), яка передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 16 ЦК передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Вищевказане підтверджується практикою Верховного суду - Постанова від 24.04.2019 року, справа №128/3751/14-а.

Аналіз зазначених обставин справи та норм права дає суду підстави вважати, що спір у частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення XX сесії VІІ скликання Ружинської селищної ради Житомирської області від 17.02.2017 року про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів від 09.02.2017 року не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян), а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст., 83, 84, 259 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Ющука Ігоря Андрійовича про залишення без розгляду позову представника позивача - ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Ружинської селищної ради Житомирської області, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Ружинської селищної ради Житомирської області, Сертифікованого інженера землевпорядника - ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Геометр" про скасування рішення Ружинської селищної ради про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів, про скасування рішення сесії Ружинської селищної ради про передачу у власність земльної ділянки, про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку в частині скасування рішення XX сесії VІІ скликання Ружинської селищної ради Житомирської області від 17.02.2017 року про затвердження рішення комісії з врегулювання земельних спорів від 09.02.2017 року - відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 07.06.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Митюк.