Ухвала суду № 82279386, 07.06.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9773/17 07.06.2019

н\п 3-зв/490/3/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9773/17

У Х В А Л А

/про задоволення заяви про самовідвід/

07 червня 2019 року м.Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Медюк С.О., за участю секретаря судового засідання Митрохіної А.Є., розглянувши заяву слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 про самовідвід, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2019 року до Центрального районного суду м.Миколаєва звернувся ОСОБА_1 із заявою про відстрочення виконання судового рішення, а саме постанови судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 від 16.11.2017 року у справі про адміністративне правопорушення №490/9773/17 до вирішення питання відносно вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого була винесена ця постанова, шляхом зупинення примусового стягнення Заводським відділом державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з ОСОБА_1 на підставі цієї постанови.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2019 року вказана заява розподілена та передана слідчому судді ОСОБА_2 для розгляду.

02.05.2019 року слідчим суддею ОСОБА_2 подано заяву про самовідвід від участі у розгляді вказаної заяви, в обґрунтування якої зазначено, що у ОСОБА_1 можуть виникнути сумніви у прийнятті нею неупередженого рішення по даній заяві, оскільки вона, як слідча суддя, розглядала клопотання про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженню №12017150020002867 від 29.06.2017 року, в тому числі за місцем проживання ОСОБА_1 , та ухвалами від 22.09.2017 року було накладено арешт на вилучене в ході проведених обшуків майно. Крім того, до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Миколаївської місцевої прокуратури №1, яка полягає у невнесенні відомостей з його заяви про кримінальне правопорушення (справа №490/2355/18, н/п 1-кс/490/2518/2018). Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018 року, поданої ним в порядку ст.214 КПК України до Миколаївської місцевої прокуратури № 1 вбачається, що: "суддя ОСОБА_2 порушила правовий порядок, відмовила в задоволенні його клопотань про дослідження таких доказів, як висновок експерта про підроблення штампу, допиту свідків, чим було порушено ст.64 Конституції України. Судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розуміючи, що експерт дасть висновок, що це не почерк ОСОБА_1 , з корисливих, особистих мотивів, зловживаючи службовим становищем, покриваючи Какшинського, відмовились проводити судово-почеркознавчу експертизу, обмеживши його права на захист та порушивши правовий порядок в Україні, свої обов`язки та присягу судді. Судді ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, не встановили, чи було вчинено адміністративне правопорушення ОСОБА_1 чи іншою особою, і яке саме з 17 передбачених в ст.483 Митного кодексу України тощо".

В судове засідання учасники розгляду заяви та особа, яка заявила самовідвід, не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.

Дослідивши заяву про самовідвід, матеріали заяви про відстрочення виконання судового рішення №490/9773/17 (п/н 3-в/490/3/2019) та адміністративної справи про порушення митних правил №490/9773/17 (н/п 3/490/3366/2017), приходжу до наступного.

У кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід слід застосувати аналогію права.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 р. у справі "Білуха проти України", від 28.10.1998 р. у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією № 2006/13 Економічної та Соціальної Ради ООН, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи викладене, п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, п.4 ч.1 ст.75 КПК України та з метою уникнення сумніву у стороннього спостерігача в неупередженості судді, приходжу до висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, слідчий суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 про самовідвід - задовольнити.

Відвести слідчого суддю Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 від участі у розгляді заяви Житнікова А.В. про відстрочення виконання судового рішення (справа №490/9773/17, н/п 3-в/490/3/2019) та передати матеріали справи до канцелярії суду для автоматизованого розподілу в порядку, визначеному ч.3 ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Медюк