Ухвала суду № 82279233, 06.06.2019, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/126/17

Провадж.№ 8/481/2/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р. Новобузький районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Вжещ С.І.

при секретарі Юхименко Т.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області заяву голови селянського фермерського господарства « Васильєв М.О .» ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв`язку нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Голова селянського фермерського господарства «Васильєв М.О.» ОСОБА_2звернувся до суду з заявою про перегляд, у зв`язку з нововиявленими обставинами, рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2017 року, згідно якого був задоволений позов ОСОБА_3 та припинено дію договору оренди землі від 21.06.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством «Васильєв М.О.» шляхом його дострокового розірвання. Такого ж висновку дійшов Апеляційний суд Миколаївської області в постанові від 22.12.2018 року та Верховний суд в постанові від 24 травня 2018 року.

В обґрунтування вимоги заявник зазначив, що при прийнятті судового рішення не були ретельно проаналізовані підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, зокрема систематичність не сплати орендної плати, у зв`язку з цим суд прийшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній зазначених. За поясненнями представника відповідача ОСОБА_1 нововиявленою обставиною він вважає сплату орендної плати відповідачем позивачу на підставі розписки, яку надав суду, складеної ОСОБА_3 15.08.2006 року ОСОБА_4 про отримання у неї в борг 50000 гривень, та за якою у разі не сплати боргу до 01.09.2006 року, вона просить вираховувати щороку з її земельного паю по 1000 гривень протягом 50 років. На думку ОСОБА_1 суд першої та інших інстанцій зробили цей доказ недоступним.

Позивач в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_5 . в судовому засіданні 25.03.2019 року проти задоволення заяви про перегляд рішення у зв`язку нововиявленими обставинами заперечував та просив відмовити в її задоволенні, при чому пояснив, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки на них він посилався в своїх апеляційній та касаційній скаргах і ці обставини були предметом дослідження вищевказаних судів з врахуванням доводів позивача про них. В судове засідання 06.06.2019 року представник позивача ОСОБА_5 не з`явився, подав заяву про продовження судового розгляду в його відсутність та відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача, дослідивши письмові матеріали, суд зазначає наступне.

24 жовтня 2017 року Новобузький районний суд ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства «Васильєв М.О.», яким задовольнив позовні вимоги позивача та припинив дію договору оренди землі від 21.06.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством «Васильєв М.О.» шляхом його дострокового розірвання (а.с. 102-105, т.1).

Дане рішення було предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, які залишили його без змін, та набрало законної сили 22 грудня 2017 року (а.с.138-144, а.с.175-177 т.1).

Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пунктах 3,6 від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядаються.

Відповідно до п.5 вищевказаної Постанови, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема неповне встановлення фактичних обставин справи та ін..) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини 4 ст.10 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи рішення, про перегляд якого просить заявник, суд виходив з того, що СФГ « Васильєв М.О. » систематично не сплачував ОСОБА_6 орендну плату, що стало підставою для припинення договору оренди земельної ділянки, шляхом його дострокового розірвання. При розгляді справи судом перевірялись доводи відповідача про сплату відповідачем позивачу орендної плати наперед на суму 50000 гривень за видатковим касовим ордером від 21.06.2006 року № 33 ( а.с.102-105, т.1).

При цьому суд апеляційної та касаційної інстанцій, враховував та перевіряв доводи відповідача, якими, крім посилання про розрахунок по орендній платі за видатковим касовим ордером, він обґрунтовував сплату орендної плати наявністю боргової розписки про отримання 50000 гривень, складеної ОСОБА_3 , про що він викладав в апеляційній та касаційній скаргах (а.с. 109-110, 153-154 т. 1)

Як видно з матеріалів цивільної справи, зокрема змісту апеляційної та касаційної скарги (а.с. 109-110, 153-154 т. 1) відповідач доводив суду, посилаючись на пояснення позивача ОСОБА_3 , даних нею в судовому засіданні 28.03.2017 року, про те, що вона отримувала у відповідача грошові кошти в сумі 50000 гривень і для погашення цієї суми уклала договір оренди землі від 21.06.2006 року строком на 49 років, тобто відповідач на момент розгляду справи знав, або повинен був знати про наявність письмового документа (розписки) про отримання грошових коштів позивачем.

Аналогічне його твердження є в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, але з посиланням на те, що грошові кошти в сумі 50000 гривень надавались ОСОБА_7 не СФГ « Васильєв М.О. », а ОСОБА_4 , яка є засновником цього фермерського господарства і не до укладення договору оренди землі, а після такого укладення (15.08.2006 року).

Апеляційний та касаційний суд дав оцінку таким твердженням відповідача, зазначивши, що навіть за умови доведеності наявності розписки, виданої позивачем на підтвердження факту отримання нею від ОСОБА_2 в позику 50000 гривень, зі згодою у разі неповернення грошей, передати в оренду належну їй земельну ділянку, ці обставини не можуть братись до уваги, бо є предметом інших договірних правовідносин, предметом виникнення яких не спірний договір оренди землі, а договір позики.

Відповідно до роз`яснень п. 7 вищевказаної Постанови обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої ст.423 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Наданий заявником документ, розписка ОСОБА_3 про отримання грошових коштів у борг від ОСОБА_4 від 15.08.2006 року, на який він посилається, як на нововиявлену обставину, суд не вважає нововиявленою, оскільки він хоч і існував на час розгляду справи, однак був відомий відповідачу, у якого знаходився та міг бути ним наданий в судове засідання, так як про факт отримання ОСОБА_3 грошових коштів у борг останнім заявлялось. Твердження представника відповідача про те , що суд першої та інших інстанцій зробили цей доказ недоступним не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Разом з тим, як зазначили суди апеляційної та касаційної інстанцій, така розписка, не може слугувати доказом сплати орендної плати, оскільки є предметом інших договірних правовідносин, предметом виникнення яких є не спірний договір оренди землі, а договір позики.

Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" вказано, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Відтак вказані доводи відповідача не є нововиявленими обставинами в розумінні положень ст..423 ЦПК України, оскільки вони були відомі відповідачу, доводились до суду на час розгляду справи, були предметом судового дослідження в апеляційній і касаційній інстанції, і, з врахуванням цих доводів з боку відповідача, суд ухвалював своє рішення.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви голови селянського фермерського господарства «Васильєв М.О.» ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 423-429 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви голови селянського фермерського господарства «Васильєв М .О.» ОСОБА_2 про перегляд рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 24.10.2017 року по справі № 481/126/2017 за позовом ОСОБА_3 до «СФГ Васильєв М.О.», відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

У разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного її тексту.

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2019 року.

Суддя Вжещ С.І.