Рішення № 82278558, 28.05.2019, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1046/17

Провадження №2/472/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Крамарчук Л.Б.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2017 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (відповідно до витягу зі статуту Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", який затверджено Наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21 травня 2018 року №519, назву позивача було змінено з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач зазначив, що 06 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким ОСОБА_1 (позичальник) отримав кредит у розмірі 17000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Однак, відповідач порушив виконання своїх зобов`язань в частині погашення кредиту та сплати відсотків згідно з Умовами кредитування.

Оскільки відповідач добровільно не погасив суму боргу, то позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36095,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4608 грн. 19 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 24063 грн. 78 коп., заборгованість за пенею в розмірі 5228 грн. 90 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 1695 грн. 04 коп.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло при надходженні позову клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні з урахуванням відзиву на позовну заяву позов визнали частково, а саме: погодилися із заборгованістю за тілом кредиту, частково визнали заборгованість за відсотками, зазначили, що сума нарахованих відсотків є необґрунтовано великою, оскільки на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи в нього сальдо за нарахованими відсотками було - 25,99 грн., штрафи та пеню не визнали, вказавши при цьому, що відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно -правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Суд, заслухавши вступне слово відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача Грабової А.О., врахувавши відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким ОСОБА_1 (позичальник) отримав кредит у розмірі 17000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами зобов`язаний був вносити щомісячний платіж до - 25 числа місяця, наступного за звітним. Із наданої позивачем Виписки по рахунку вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Внаслідок ненадання відповідачем своєчасно грошових коштів Банку виникла заборгованість, яка відповідачем не погашена.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України)

Банк виконав передбачені Договором зобов`язання, надавши 06 квітня 2012 року відповідачу кредит у вигляді ліміту на картковий рахунок.

Як вбачається з наявних у справі доказів, відповідач систематично використовував кредитні кошти, але їх повернення та сплата обов`язкових за умовами договору платежів відбувалося з порушенням умов укладеного сторонами договору.

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо погашення кредиту та відсотків по ньому виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 27 вересня 2017 року заборгованість відповідача складає 36095,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4608 грн. 19 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 24063 грн. 78 коп., заборгованість за пенею в розмірі 5228 грн. 90 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 1695 грн. 04 коп.

Відповідно до довідки, наданої позивачем, строк дії картки, наданої відповідачу, яка неодноразово перевипускалась, - до 31 травня 2018 року.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 14-318цс18).

За умовами укладеного кредитного договору сторони по справі погодили щомісячну сплату заборгованості за кредитом (частинами) та відсотків за наданим кредитом на суму залишку заборгованості.

Відтак, у межах строку кредитування (строку дії картки - 31 травня 2018 р.) відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредитні кошти і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Після закінчення строку дії картки, починаючи з 1 червня 2018 р., відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

За такого позивач мав право на нарахування процентів за користування кредитом лише в межах строку дії кредитної картки - по 31 травня 2018 р.

Суд при цьому вважає, що слід виходити із відсоткової ставки у 30 % за весь період нарахування процентів та безпідставним застосування позивачем зміненої (підвищеної) процентної ставки, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1056-1 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

У пункті 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг сторони передбачили можливість збільшення процентної ставки з обов`язковим повідомленням позичальника про це не пізніше ніж за 7 днів до введення змін. Якщо протягом вказаного часу позичальник не направить повідомлення про незгоду з новою ставкою відсотків, то вважається, що позичальник прийняв нові умови.

Відомостей щодо повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки Банком надано не було, а тому при розрахунку процентів за користування кредитом треба виходити з процентної ставки 30% річних.

Згідно з розрахунком заборгованості АТ КБ «Приватбанк» станом на 27 вересня 2017 року заборгованість відповідача складає 36095,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4608 грн. 19 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 24063 грн. 78 коп., заборгованість за пенею в розмірі 5228 грн. 90 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 1695 грн. 04 коп.

Зазначений розрахунок враховував збільшення процентної ставки з 01 вересня 2014 року до 32,40% річних, а з 01 квітня 2015 року до 42% річних та стягнення як пені, так і штрафу.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти, за користування якими мав сплатити проценти, виходячи з 30% річних, то його заборгованість за процентами за період з 01 червня 2015 року (початок заборгованості згідно з розрахунком Банку) до 31 липня 2017 року (кінець заборгованості згідно з розрахунком Банку) становить 3001 грн. 68 коп. - (4608,19 грн. (тіло кредиту) х 30%) / 365 = 3,79 грн. процентів за 1 день х 792 дня (період з 01.06.2015 р. по 31.07.2017 р.).

Щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафів) суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1.1.5.20, 2.1.1.7.6 Умов та Правил, Довідки про умови кредитування сторони обумовили, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш як на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, вбачається, що стягнення пені та штрафу передбачено за однакове порушення, а саме за несвоєчасне виконання умов договору.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Фактично за одне й те саме порушення умов договору - несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів, у договорі передбачено два види відповідальності: штраф та пеня.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 р.

Крім того, пунктом 2.1.1.12.6.1 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Проте позивач не надав суду Тарифи, в яких було б передбачено розмір пені.

Виходячи з викладених обставин справи, положень закону та правової позиції, на відповідача може бути покладено лише один вид цивільно-правової відповідальності, а саме - штраф, оскільки умови його стягнення в Умовах та Правилах виписані в зрозумілій для позичальника формі і, ознайомлювавшись з ними, відповідач міг зрозуміти порядок їх нарахування.

За такого у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів з нього на користь позивача необхідно стягнути крім суми заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитними коштами також і передбачений договором штраф, який складається з фіксованої частини та з процентної.

Штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Враховуючи, що процентна складова штрафу становить 5% від суми загальної заборгованості, а заборгованість по даному кредиту судом перерахована та є меншою ніж та, яку заявив позивач, то в такому разі штраф (процентна складова) становить 380,49 грн.

Таким чином відповідач повинен сплатити АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту у сумі 4608,19 грн., заборгованість за відсотками у сумі 3001,68 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 380,49 грн., що разом становить 8490,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 376,35 грн. судового збору (8490,36 х 1600 : 36095,91).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , уродженця с. Комісарівка Березанського району Миколаївської області, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 06.04.2012 року на загальну суму 8490 (вісім тисяч чотириста дев`яносто) гривень 36 (тридцять шість) копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у сумі 4608,19 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 3001,68 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 380,49 грн., та судовий збір в сумі 376 (триста сімдесят шість) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 05 червня 2019 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко