Рішення № 82278116, 05.06.2019, Тростянецький районний суд Вінницької області

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/695/18

номер провадження № 2/147/154/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/695/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

У червні 2018р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

На обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 28 квітня 2012 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Під час перебування у шлюбі з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.04.2015р. шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_1 на « ОСОБА_1 ». Відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області, що було постановлено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, із відповідача судом стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 600 (шістсот) грн. 00 коп., починаючи з 11.03.2014р. і до досягнення дитиною повноліття та видано виконавчий лист. Відповідач офіційно працює та має стабільний дохід, а тому просила суд винести рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на її користь, на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

12.03.2019 р. справу прийнято до свого провадження суддею Дудіковим А.В. та призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечила.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав (а.с. 22, 27).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 15.04.2013р. Виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області (а.с. 7).

14.04.2015р. Тростянецьким районним судом Вінницької області ухвалено рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 08.05.2014 р., що було постановлено у справі № 147/369/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, із відповідача судом стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 600 (шістсот) грн. 00 коп., починаючи з 11.03.2014р. і до досягнення дитиною повноліття та видано виконавчий лист.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.3ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може полягати і зміні способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Враховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини з твердої грошової суми 600 грн. на 1/4 частки від доходу відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Доказів на спростування зазначених позивачем у позовній заяві обставин, ОСОБА_2 до суду не подано.

Щодо встановлення мінімального розміру аліментів, про який просить позивач, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного.

Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів.

Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. Однак при присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачка має право на вибір способу виконання обов`язку утримувати дитину, оскільки з нею проживає дитина, і вона при зверненні до суду з позовом обрала стягнення аліментів у частці від доходу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Частиною 1ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 600 гривень на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. 2,4, 76, 81, 133,137,141, 223, 247, 259, 264, 268, 272, 279, 280, 293 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Бершадського районного суду у справі № 147/369/14р., стягнутих з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з твердої грошової суми 600 гривень на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу), щомісячного, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп.

Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Бершадського районного суду Вінницької області по справі № 147/369/14 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відкликати після набрання даним рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , уродженка села Красногірка Тростянецького району Вінницької області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: