Ухвала суду № 82277490, 07.06.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2442/19

Провадження № 1-кс/314/1100/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2019 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю., секретар Рясна А. В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Козубського Р.К., у кримінальному провадженні №12019080210000514, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Запоріжжя, громадянина України, освіта: 1 клас ЗОШ, який не працює, неодружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

за участю:

прокурора Сушка В. О.,

слідчого Козубського Р. К.,

перекладача Бучинської О. А.,

захисників підозрюваного-адвокатів Дем`янова В. О.,Гончара Д. В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080210000514 від 01.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 2019 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичної речовини з метою її збуту, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», усвідомлюючи наслідки своїх дій, незаконно виготовляли з метою збуту наркотичний засіб - метадон, за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , розподіливши між собою свої злочинні дії, направлені на виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу - метадону в особливо великих розмірах, придбали приміщення для організації незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту вищевказаного наркотичного засобу, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи згідно з розподіленою між ним та ОСОБА_3 роллю, забезпечував надходження сировини для виготовлення наркотичного засобу - метадону; створив умови у вищевказаному приміщенні, шляхом забезпечення необхідним обладнанням та використання технологій виготовлення наркотичного засобу; здійснював збут незаконно виготовленого наркотичного засобу - метадону. ОСОБА_2 , в свою чергу, діючи умисно, безпосередньо займався виготовленням наркотичного засобу - метадону із використанням необхідних складових частин та одержував грошові кошти від незаконної діяльності.

04.06.2019 року в ході проведення санкціонованого обшуку у приміщенні буд. АДРЕСА_2 , за місцем злочинної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено предмети, необхідні для виготовлення наркотичного засобу - метадону та вищевказаний наркотичний засіб, вагою 39,8863 г згідно з висновком експерта №1/8.6/2060 від 05.06.2019 року, який відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

05.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню за №12019080210000514 від 01.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 скоїв особливо тяжкий злочин пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, при цьому офіційно ніде не працює, законних джерел для існування не має, що свідчить про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою отримання коштів для існування, крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і невідворотного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, може переховуватися від органів досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні зазначили, що його підзахисному не було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою російською мовою, крім того матеріали клопотання не містять доказів причетності ОСОБА_1 до вчиненого злочину, свідки були опитані без доручення слідчого, також матеріали справи не містять безпосередньо заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення, а експертиза речовини була проведена лише щодо 39 грамів, а не 7 кг, на які посилаються слідчий та прокурор. Захисники додали, що обшук був проведений вночі, натомість протокол затримання особи був складений лише вранці, тобто ОСОБА_1 перебував без процесуального статусу більш як 8 годин.

Захисники зазначили, що їх підзахисний готовий здати паспорт як доказ того, що він не має наміру переховуватись від органів слідства, а також просять суд врахувати міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 , те, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей, а також у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призначити розмір застави в межах, передбачених ст. 182 КПК України.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080210000514 від 01.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

У судовому засіданні слідчим надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, а також протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_4

Також, в судовому засіданні встановлено, що всі процесуальні дії стосовно ОСОБА_1 були проведені в присутності захисника, клопотань про призначення перекладача під час проведення слідчих дій заявлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого, зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921 грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 05.06.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 03.08.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.08.2019 року включно, який обчислювати з 05.06.2019 року.

Встановити заставу - 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 017 050 (два мільйони сімнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 03.08.2019 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н. Ю. Мануйлова

07.06.2019