Рішення № 82276675, 29.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року № 810/1855/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- зобов`язати Відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести зміни в Державний земельний кадастр шляхом вилучення інформації під кадастровим номером НОМЕР_1 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесення інформації під кадастровим номером НОМЕР_1 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, він є власником земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 . Позивач пояснює, що на зворотньому боці даного акту знаходиться план меж земельної ділянки та зазначено кадастровий номер НОМЕР_1 цієї землі, у зв`язку з чим, за твердженням позивача, його земельна ділянка повинна була бути внесена в земельно-облікову документацію та до Державного реєстру земель під кадастровим номером 3221885601 НОМЕР_2 0001. Отримавши, в червні 2017 року інформацію про те, що його земельна ділянка не включена в публічну кадастрову карту України, позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними запитами, однак відповіді не отримав, у зв`язку з чим звернувся в приватну землевпорядну організацію, де йому повідомили, що під кадастровим номером НОМЕР_1 в Державному земельному кадастрі зареєстрована сусідня земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в подальшому підтвердилось витягом з Державного земельного кадастру, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 перенаправленого прокуратурою Вишгородського району Київської області.

Так, позивач пояснює, що у зв`язку з зазначеними обставинами він звернувся до відповідача з проханням виправити помилку та вилучити з Державного земельного кадастру інформацію про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під кадастровим номером НОМЕР_1 та внести під цим кадастровим номером дані про його земельну ділянку, однак останній повідомив йому, зокрема, те, що в архіві Відділу відсутня документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 ; відомості щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру переносились в автоматичному порядку, у зв`язку з чим рекомендовано ОСОБА_1 розробити нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які перебувають в його власності для внесення інформації до Державного земельного кадастру. На підставі цього, позивач вважає, що Відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області проявляє протиправну бездіяльність щодо вирішення питання про виправлення допущеної помилки у відомостях щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

Відповідач в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", у разу якщо до 01.01.2013 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом. В архіві Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 . Право власності на земельну ділянку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за наявною інформацією до 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_3 не було зареєстровано. Відповідач зазначає, що оскільки Головне управління не є особою винною у виникненні помилки, в частині перенесення відомостей до Державного земельного кадастру, то позивачу для вирішення питання потрібно розробити нову технічну документацію із землеустрою щодо належної йому земельної ділянки з метою внесення змін та отримання витягу з Державного земельного кадастру і довідки про зміну кадастрового номера земельної ділянки. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа правом на подання до суду письмових пояснень не скористалась.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24.05.2018, яке відкладено на 30.08.2018 у зв`язку із задоволенням клопотання позивача.

Протокольною ухвалою від 30.08.2018 суд відклав розгляд справи на 28.09.2018 у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про витребування додаткових доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відкладено розгляд справи на 23.10.2018 для отримання запитуваної інформації від Голови Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача на 11.12.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 суд повторно витребував від Голови Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області належним чином завірену копію актового запису про смерть (або свідоцтва про смерть) ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про те, кому та на підставі яких правоустановчих документів (Державні акти, свідоцтва про право на спадщину, тощо) належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Та в разі їх наявності надати належним чином завірені копії цих документів.

На виконання вимог ухвали суду від 23.10.2018 Головою Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області надано суду завірену копію рішення з додатком Виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Народних депутатів Вишгородського району Київської області №38 від 12.10.1993 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель громадян" та повідомлено, що інші правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в сільській раді - відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 клопотання позивача про витребування додаткових доказів задоволено та витребувано від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином завірену копію актового запису про смерть (або свідоцтва про смерть) ОСОБА_3 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Судове засідання було відкладено на 19.03.2019.

19.03.2019 позивач подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0,2500 га, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 06 вересня 2005 року (кадастровий номер НОМЕР_4 НОМЕР_5 ).

З пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, вбачається, що дізнавшись, в червні 2017 року, про те, що належну йому земельну ділянку не включено в публічну кадастрову карту та не отримавши від Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області жодної відповіді на свої звернення з даного приводу, ОСОБА_1 звернувся в приватну землевпорядну організацію, де йому повідомили, що під кадастровим номером НОМЕР_1 , який присвоєний його земельній ділянці, зареєстрована сусідня земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому позивач звернувся до прокуратури Вишгородського району Київської області з заявою про вчинення протиправних дій, яка була перенаправлена до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яким, в свою чергу, було надано витяг з Державного земельного кадастру.

З вказаного витягу, копія якого є в матеріалах справи, вбачається, що під кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстрована земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ; дата державної реєстрації - 13.05.2016; власник - ОСОБА_3 .

03.11.2017 позивач звернувся до Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з заявою, в якій просив виправити помилку та вилучити з Державного земельного кадастру інформацію про земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 під кадастровим номером НОМЕР_1 , який належить земельній ділянці ОСОБА_1

Розглянувши звернення позивача, відповідач, листом від 14.12.2017 №306/138-17, повідомив, що право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за наявною у Відділі інформацією до 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано не було; документація із землеустрою щодо оформлення права власності на зазначену земельну ділянку в архіві Відділу відсутня. Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2500 га, що розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, перебуває у власності гр. ОСОБА_1 (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 ); у відомостях Державного земельного кадастру інформація щодо зазначеної земельної ділянки відсутня. В архіві Відділу відсутня документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 . Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 були перенесені до Державного земельного кадастру автоматично із Державного реєстру земель. Крім того, відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що відомості щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру переносилися в автоматичному порядку, позивачу необхідно розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває в його власності для внесення інформації до Державного земельного кадастру.

Вважаючи таке рішення протиправним, оскільки технічна документація із землеустрою уже була зроблена ним при оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 06.09.2005, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В матеріалах справи наявні копії: доручення голови Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.11.2003 №212 начальнику районного відділу Земельних ресурсів ОСОБА_4 про організацію роботи по виготовленню технічної документації по складанню і видачі державних актів на права приватної власності на землю; рішення 32 сесії 4 скликання Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15.07.2005 №141-22-ІУ про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 , яка розташована в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 Дубечня, АДРЕСА_3 .

В позовній заяві та в судовому засіданні, позивач стверджував, що ОСОБА_3 власниця земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , якій, згідно витягу наданому Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 , який належить земельній ділянці ОСОБА_1 , померла у 2011 році. Тому, за твердженням позивача вона ( ОСОБА_3 ) не могла подати документи на реєстрацію земельної ділянки 13.05.2016.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом, запитом від 04.09.2018 та ухвалою від 23.10.2018 (повторно) було витребувано у Голови Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області: належним чином завірену копію актового запису про смерть (або свідоцтва про смерть) ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; відомості про те, кому та на підставі яких правоустановчих документів (Державні акти, свідоцтва про право на спадщину, тощо) належить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Та в разі їх наявності надати належним чином завірені копії цих документів.

На виконання вимог ухвали суду від 23.10.2018 Головою Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області надано суду завірену копію рішення з додатком Виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради Народних депутатів Вишгородського району Київської області №38 від 12.10.1993 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель громадян" та повідомлено, що інші правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в сільській раді - відсутні.

Крім того, суд, ухвалою від 11.12.2018, витребував від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином завірену копію актового запису про смерть (або свідоцтва про смерть) ОСОБА_3 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, станом на день розгляду справи по суті, відповідь від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2018 до Київського окружного адміністративного суду не надходила.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходив із наступного.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Стаття 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” від 7 липня 2011 р. № 3613-VI визначає, що Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Державний земельний кадастр” у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відомості про земельну ділянку містять також інформацію про її власників (користувачів) (частина 2 статті 15 Закону).

Згідно з статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

За змістом пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок), помилками у Державному земельному реєстрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.

Пунктом 144 Порядку передбачено, що якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Відповідно до копій документів, наявних в матеріалах справи: доручення голови Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.11.2003 №212 начальнику районного відділу Земельних ресурсів ОСОБА_4 про організацію роботи по виготовленню технічної документації по складанню і видачі державних актів на права приватної власності на землю; рішення 32 сесії 4 скликання Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15.07.2005 №141-22-ІУ про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 , яка розташована в АДРЕСА_1 Дубечня, АДРЕСА_3 , позивачем була зроблена технічна документація з землеустрою на земельну ділянку, яка в подальшому була затверджена на пленарному засіданні Нижчедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Згідно наявного в матеріалах справи державного акту серії НОМЕР_3 від 06.09.2005, власником земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

В той же час, у витягу з Державного земельного кадастру, наданому позивачу Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, копія якого є в матеріалах справи, під кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстрована земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ; дата державної реєстрації - 13.05.2016; власник - ОСОБА_3 .

Таким чином, у Державному земельному кадастрі міститься інформація, що під кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстрована земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , яка не відповідає справжньому змісту правовстановлюючого документу, - державного акту серії НОМЕР_3 від 06.09.2005, відповідно до якого кадастровий номер НОМЕР_1 належить земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 .

Листом від 14.12.2017 №306/138-17 відповідачем підтверджено, що державним кадастровим реєстратором було виявлено невідповідність інформації, що міститься в Державному земельному кадастрі, щодо присвоєння кадастрового номеру НОМЕР_1 земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , відомостям державного акту на право власності серії НОМЕР_3 від 06.09.2005, та встановлено, що кадастровий номер НОМЕР_1 належить земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 .

За таких обставин у відповідача, згідно приписів частини 1 статті 37 Закону та пункту 144 Порядку, виник обов`язок виправити виявлену помилку у Державному земельному кадастрі шляхом вилучення інформації під кадастровим номером НОМЕР_1 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесення інформації під кадастровим номером НОМЕР_1 про земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Оскільки відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у внесенні таких змін до Державного земельного кадастру, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, а отже, не довів правомірності своєї відмови.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести зміни в Державний земельний кадастр шляхом вилучення інформації про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесення інформації про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39817550).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.