Рішення № 82276642, 21.05.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6188/18

Провадження № 2/201/407/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна) про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк” (третя особа Приватний нотаріус Дніпровського МНО Вдовіна Л.Л.) про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими (а.с. № 3-10)

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 24.05.2007р. між ним та ПАТ КБ “ПриватБанк” був укладений кредитний договір №2007-098, згідно якого банк надав кредит у розмірі 185 000 дол.США, а позичальник в свою чергу зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом, повернути кредит в порядку та у строки, обумовлені договором, з кінцевим строком повернення 24.05.2022р.. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2007-098, 25.05.2007р. між сторонами був укладений договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Козіною А.В, зареєстрований в реєстрі за №1226, згідно якого в іпотеку банка була передана належна позивачу квартира АДРЕСА_1 . Починаючи з моменту укладання кредитного договору і включно по 09.02.2018р. по кредитному договору позивачем було сплачено 106734,97 дол. США та 26 980грн. В листопаді 2017р. позивачу стало відомо, що на підставі договору іпотеки від 25.05.2007р., 18.11.2016р. приватним нотаріусом ДМНО Вдовіною Л.Л. вчинено реєстраційну дію про державну реєстрацію за ПАТ КБ “ПриватБанк” права власності на належну позивачу квартиру, яка перебувала в іпотеці банку. Отже, як зазначає позивач, відповідач скористався своїм правом на задоволення своїх вимог за рахунок набуття права власності на предмет іпотеки та відповідна реєстрація права власності в позасудовому порядку є фактом припинення зобов`язань за договором іпотеки та за кредитним договором, як належного його виконання за умовами договору іпотеки. І в подальшому відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, тобто має місце припинення зобов`язання. На підставі викладеного, позивач просив суд визнати припиненим зобов`язання за договором іпотеки укладеним 25.05.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідчений 25.05.2007р. приватним нотаріусом ДМНО Козіною А.В., зареєстрований в реєстрі за №1226, визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором №2007-098, укладеним 24.05.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про витребування у ПАТ КБ «ПриватБанк» доказів, а саме, для огляду у судом оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно (предмет іпотеки) із долученням їх копій до матеріалів цивільної справи. Витребувати в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби для огляду у судом оригінали податкової декларації з податку на прибуток за 2016р. та з податку на додану вартість за листопад 2016р. у ПАТ КБ «ПриватБанк». Витребувати у ПАТ КБ «ПриватБанк» для огляду судом оригінали первинних бухгалтерських документів, які підтверджують взяття на баланс нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 будинку A АДРЕСА_3 із долученням їх копій до матеріалів цивільної справи.

Ухвалою суду від 17.09.2018р. клопотання позивача було задоволено частково, витребувано в ПАТ КБ «ПриватБанк» для огляду судом оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 будинку A АДРЕСА_3 № АДРЕСА_3 , оригінали первинних бухгалтерських документів, які підтверджують взяття на баланс нерухомого майна із долученням їх копій до матеріалів цивільної справи (а.с. № 113-114).

Ухвалою суду від 17.09.2018р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) замінено назву відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк» з огляду на те, що згідно нової редакції Статуту банку відповідно до рішення Єдиного акціонера Банку, затвердженого наказом МФУ 21.05.2018р., повне офіційне найменування банку змінено на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", скорочене – АТ КБ "ПриватБанк" (відповідні документи у справі).

27.09.2018р. до суду надійшов відзив на позов представника АТ КБ “ПриватБанк” - Гринь К.А. (діє на підставі довіреності від 09.08.2018р. - а.с. №107), в якому заперечуючи проти позову, представник посилався на те, що позивач помилково дійшов висновку, що правовідносини є припиненими, оскільки згідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання, яке відповідно до положень ч.1 ст.598, ст.599 ЦК України, припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Прийняття на баланс в позасудовому порядку предмету іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов`язання за кредитним договором не є підставою припинення кредитного зобов`язання, а є лише підставою припинення договору іпотеки. Посилання позивача на норми ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» не є підставою для припинення кредитного зобов`язання, оскільки в зазначеній нормі чітко визначено, що подальші вимоги кредитора є недійсними, що не є тотожнім з припиненням кредитного зобов`язання (а.с. №119-120).

18.01.2019р. до суду надійшло клопотання позивача про витребування у Відділі Державної реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які стали підставою для оформлення та реєстрації права власності за відповідачем на нерухоме майно – квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21.01.2019р. клопотання ОСОБА_1 , про витребування доказів задоволено(а.с. № 140).

12.02.2019р. на виконання ухвали суду від 21.01.2019р. з Відділу Державної реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до суду надійшли належним чином засвідчені копії документів щодо реєстраційних дій від 18.11.2016р. відносно об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , які проводила приватний нотаріус ДМНО Вдовіна Л.Л. (а.с. №146-171).

08.02.2019р. до суду надійшла заява представника АТ КБ «ПриватБанк» Гринь К.А., в якій представник зазначив, що на виконання ухвали суду від 17.09.2018р. про витребування доказів, відповідач не може надати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, оскільки документи знаходяться у позивача і до банку не передавалися. Щодо надання первинних бухгалтерських документів підтверджуючих взяття предмета іпотеки на баланс, вказав, що основним документом підтверджуючим взяття майна на баланс є витяг з реєстру прав власності.

В підготовче засідання 19.03.2019р. з`явилася представник позивача Кротенко І.В. (діє на підставі довіреності від 28.10.2017р. - а.с. №181), яка надала суду заяву про проведення підготовчого засідання за її відсутності та без технічної фіксації судового процесу, не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду (а.с. №180).

Представник відповідача в підготовче засідання 19.03.2018р. не з`явився, про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (а.с. №175), участь свого представника в підготовчому засіданні не забезпечив.

Підготовче засідання відповідно до правил ст. 197 та п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України проведено 19.03.2019р. (а.с. № 182).

В судове засідання 21.05.2019р. від представника позивача ОСОБА_2 .В. надійшла заява, в якій представник зазначила, що позов з урахуванням наданих суду доказів по справі підтримує в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, розгляд справи провести без її участі та без технічної фіксації судового процесу. Крім того, оскільки на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідачем не було надано жодних документів, представник позивача просила суд при розгляді справи застосувати положення ч.10 ст.84 ЦПК України (а.с. № 204).

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2019р. не з`явився, про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (а.с. №187), участь свого представника в судовому засідання не забезпечив.

Третя особа - приватний нотаріус ДМНО Вдовіна Л.Л. про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. № 187а). 17.04.2019р. та 15.05.2019р. від третьої особи до суду поштою надійшли заяви про розгляд справи, як в підготовчому засіданні 19.03.2019р., так і в судовому засіданні 21.05.2019р. без її участі (а.с. №188, 189).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити по справі рішення 21.05.2019р. за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Підстав для винесення по справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена для цього ч.1 ст. 280 ЦПК України (в нашому випадку відповідачем надано відзив, в якому викладена позиція щодо позовних вимог, які є предметом розгляду у справі, якій буде дана належна оцінка поряд з іншими обставинами у справі, які підлягають з`ясуванню.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши обставини справи у межах заявлених позовних вимог та висловлених відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» заперечень, оцінивши надані докази у їх сукупності за принципами ст.89 ЦПК України, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24.05.2007р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ “Приватбанк” був укладений кредитний договір №2007-098, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі у розмірі 185 000 дол.США, а позичальник в свою чергу зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом, повернути кредит в порядку та у строки обумовлені договором з кінцевим строком повернення 24.05.2022. (а.с. №11-16).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2007-098, 25.05.2007р. між сторонами був укладений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Козіною А.В, зареєстрований в реєстрі за №1226, згідно якого позивачем в іпотеку банка була передана належна йому квартира АДРЕСА_1 (а.с. №17-21).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Умови договору іпотеки від 25.05.2007р. містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а саме, в пункті 28 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити іпотекодавця; продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодавцю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначений на власний розсуд і здійснити всі необхідні дії від іпотекодавця.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, висновок ВСУ сформульований у постанові від 28.09.2016р. у справі № 6-1243цс16.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Вдовіною Л.Л. на підставі договору іпотеки від 25.05.2007р., зареєстрованого в реєстрі №1226, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, 18.11.2016р. здійснено державну реєстрацію права власності шляхом набуття ПАТ КБ “ПриватБанк” права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 площею 154,9 кв.м., жит. площею 104 кв.м., що розташована в буд АДРЕСА_5 АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 17506493 (а.с. №163).

Іпотечні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про іпотеку».

Згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 19.10.2016р.) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 19.10.2016р.) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, банк на власний розсуд, самостійно обрав позасудовий спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення його вимог, як іпотекодержателя, що містяться в договорі іпотеки, здійснивши перереєстрацію права власності на предмет іпотеки. Позасудовий спосіб захисту порушеного права Банку завершено проведенням відповідної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. ЗЗ Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України визначає, що зобов`язання може бути припинено з підстав, визначених договором або законом.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначені підстави, за наявності яких припиняється іпотека, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Згідно ч.4. ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 19.10.2016р) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Згідно ч. 4. ст. 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 04.02.2019р. зі змінами внесеними в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018р., після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2478-VIII від 03.07.2018р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону, а отже, при винесенні рішення суд вирішує спір керуючись положеннями ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 19.10.2016р.

В позовній заяві позивач зазначає, що з моменту укладання кредитного договору і включно по 09.02.2018р. за договором ним було сплачено 106 734,97 дол.США та 26 980 грн., на підтвердження чого до позовної заяви позивачем були долучені копії платіжних документів. Враховуючи, що відповідні обставини не були спростовані відповідачем, суд вважає дані обставини як встановлені.

Пунктом 2.3.9. кредитного договору сторони передбачили право банка стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 1.2. кредитного договору, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно пунктів 12, 24 договору іпотеки, сторони визначили вартість предмету іпотеки і встановили її у розмірі 1 051 031,25 грн. При зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку його початкова ціна встановлюється у розмірі 100% від загальної вартості , яка зазначена у п.12 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною вище ніж зазначена в цьому пункті.

Отже, наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки має стати задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справі N 3-71гс14).

Частина 10 ст.84 ЦК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також, яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 17.09.2018р. про витребування доказів було витребувано у ПАТ КБ “ПриватБанк” оригінали первинних бухгалтерських документів, які підтверджують взяття на баланс нерухомого майна, відповідні докази за заявою позивача було витребувано для встановлення обставин зарахування в рахунок погашання заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2007-098 банком вартості нерухомого майна після взяття його на баланс та наступного обліку розміру заборгованості.

Вимоги суду відповідачем виконані не були, а тому, керуючись ч.10 ст.84 ЦПК України, суд вважає визнаною обставину, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, а саме, що після реєстрації банком права власності на предмет іпотеки та взяття нерухомого майна на баланс, банк здійснив оприбуткування вартості майна в своєму балансі та списав заборгованість за кредитним договором з подальшим поданням декларації.

Також, судом враховується, що під час розгляду справи, банком не було доведено наявності непогашеної заборгованості за кредитним договором №2007-098 від 24.07.2007р. після завершення позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, в матеріалах справи відсутні докази, які б містили відомості щодо вартості набутого відповідачем нерухомого майна, а також докази, які б спростовували те, що за рахунок предмета іпотеки грошові вимоги кредитора, які існували на день звернення стягнення на предмет іпотеки, не були задоволені в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки банк прийняв задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням в повному обсязі і в подальшому відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, тобто має місце припинення зобов`язання.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат у цій справи відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409 грн. 60коп. (сплачено 01.02.2018р. за ставками судового збору на 2018р. – по 704грн.80коп. за 2 позовні вимоги – а.с. № 2)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 598, 599, 1054 ЦК України, ст.ст. 17, 33, 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, постановою Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справі N 3-71гс14, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.10 ст. 84, ст.ст. 89, 128-131, 141,223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна) про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими - задовольнити.

Визнати припиненим зобов`язання за договором іпотеки, укладеним 25.05.2007р. між Приватним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (в подальшому - АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційний код - 14360570) та ОСОБА_1 про іпотеку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка складається із: 1,7,8,12 – коридор, 2 – ванна, 3 – туалет, 4 – кухня, 5,6,9, 10,11 – житлова, I,II – балкон, загальною площею 154,9 кв.м., житловою площею 104,0 кв.м., посвідчений 25.05.2007р. нотаріусом ДМНО Козіною А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1226.

Визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором №2007-098, укладеним 24.05.2007р. між Приватним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (в подальшому - АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційний код - 14360570) та ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1409 грн. 60коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.