Ухвала суду № 82275878, 24.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19884/15-ц

Провадження № 2-з/761/313/2019

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши заяву позивача Київської місцевої прокуратури № 10 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом Київської місцевої прокуратури № 10 до Київської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК-1», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, витребування земельної ділянки.

В своїх вимогах позивач просить: визнати незаконним та скасувати рішення ІІІ сесії VI скликання КМР від 02.04.2009 року №240/1296 щодо передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01-7-0164, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення ІІІ сесії VI скликання КМР від 02.04.2009 року №240/1296; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бойко О.В. 25.12.2013 року та зареєстрованого в реєстрі за №2732; визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для забудови за адресою: АДРЕСА_1 від 25.12.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОК «ЖБК-1», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бойко О.В. 25.12.2013 року та зареєстрований у реєстрі за № 2734; витребувати земельну ділянку площею 0,10 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Києва; зобов`язати ОСОБА_2 повернути вказану земельну ділянку.

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову в якій заявник просить: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ); заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 , у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини, а також вчиняти будь-які дії щодо забудови зазначеної земельної ділянки.

Заяву заявник обґрунтовує тим, що оскільки в даному випадку позивач оспорює право власності на спірне нерухоме майно, зокрема передачу його у власність територіальної громади, існує реальна загроза невиконання рішення суду, у разі задоволення даних позовних вимог, адже заявник стверджує, що відповідач як власник в даному випадку, може в будь-який момент здійснити відчуження зазначеної спірної земельної ділянки іншим особам, в тому числі і добросовісним набувачам, або іншим способом розпорядитися нею.

У відповідності із ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Стаття 150 ЦПК України, передбачає, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Статтею 150 ч. 3 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, суд вивчивши матеріали справи, враховуючи заявлені позовні вимоги, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а тому необхідно накласти арешт на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 , оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так як власник може розпорядитись земельною ділянкою.

Водночас, враховуючи предмет та підстави позову, а також, суть даної заяви про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування в даному випадку таких заходів забезпечення, як заборона відповідачу вчиняти будь-які дії із спірною земельною ділянкою, так як накладення арешту на неї, у відповідності до положень законодавства України, вже передбачає заборону особам вчиняти відносно об`єкта будь-які дії, спрямовані на його відчуження, у тому числі щодо укладання договорів, вчинення інших правочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача Київської місцевої прокуратури № 10 про забезпечення позову- задовольнити частково.

З метою забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № НОМЕР_2 .

Стягувач - Київська місцева прокуратура № 10 (ЄДРПОУ 02910019), місцезнаходження: вул . Січових Стрільців, 89, м. Київ.

Боржник - ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання три роки.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г.Притула