Ухвала суду № 82275298, 23.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3519/19

В справі № 760/20988/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення неустойки, суд

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 155, 409, 00 гр. пені в зв`язку з неналежним виконанням умов укладеного договору купівлі-продажу майнових прав.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2017 року в справі відкрито провадження.

Після відкриття провадження в справі вона призначалася до розгляду 6 разів, а саме: на 9 квітня 2018 року, 5 травня 2018 року, 4 жовтня 2018 року, 6 березня 2019 року, 18 квітня 2019 року та 23 травня 2019 року.

Жодного разу позивач у судове засідання не з`явився.

5 травня 2018 року позивач подав клопотання про відкладення судового засідання для підготовки відповіді на заперечення відповідача.

Клопотання було задоволено, розгляд справи призначено на 4 жовтня 2018 року.

Однак, у вказаний день позивач до суду не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Судові повістки, що направлялися на вказану ним у позові адресу, позивач отримував особисто.

Заяви про розгляд справи в його відсутності до суду також не подав.

Порядок вручення судових повісток визначено ст.ст.128, 130 ЦПК України, а також п.п.99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.

Таким чином, повідомлення позивача про час розгляду справи за зазначеною ним у позові адресою здійснювалося відповідно до вимог закону.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивач, будучи ініціатором даного судового провадження, обізнаний про розгляд справи, однак не скористався правом участі у судових засіданнях та не проявив зацікавленості в розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом ч.ч.1,2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Не дивлячись на тривалість перебування справи в провадженні суду, неодноразової неявки позивача в судові засідання, а також неподання доказів поважності причин неявки в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Суд вважає, що дії позивача, пов`язані з його неявкою у судові засідання, є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Такої ж позиції притримується і Верховний Суд в постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, не з`являючись у судові засідання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:

- повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;

- належне повідомлення позивача про час розгляду справи;

-відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;

-неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;

-відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Неявка позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання даних принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі.

Крім того, суд при цьому враховує, що з точки зору ст.ст.43, 49 ЦПК України, позивач має право змінити підстави та предмет позову, збільшити та зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

Позивач, не з`явившись до суду, позов не підтримав, заяву про розгляд справи в його відсутності, яка є свідченням підтримки позову, не подав.

Виходячи з цього, суд вважає, що неявка позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, виходячи з предмету позову, в зв`язку з ненаданням ним доказів в обгрунтування пред`явленого позову безпосередньо при зверненні до суду та наявності у нього такого права про їх надання в судовому засіданні.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 43,44,49,223, 257 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення неустойки залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва