Рішення № 82275273, 23.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3388/19

Справа №760/698/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

23 квітня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Шудли Ю . М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Тропік» до ОСОБА_3 , 3-і особи: ОСОБА_4 , Приватне акціонерне товариства Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 57 550, 98 гр. відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини відповідача.

Посилається в позові на те, що 18 квітня 2017 року на перехресті вул. Кибальчича та бул. Перова в м. Києві відповідач, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , при повороті ліворуч не надав дорогу транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебуває в оренді у ТОВ «Тропік».

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року винним а даній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний відповідач.

05 жовтня 2017 року ПАТ «СК «Провідна» виплатило ТОВ «Тропік» 100 000, 00 гр. страхового відшкодування в межах максимального ліміту відповідальності.

18 жовтня 2017 року був складений Звіт № 6002/2 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, складає 157 550, 98 гр.

Таким чином, різниця між отриманим страховим відшкодуванням та завданими збитками складає 59 150, 98 гр.

08 листопада 2017 року відповідач отримав направлену йому товариством вимогу про відшкодування 59 150, 98 гр., однак відповіді на вимогу товариства не надав.

Виходячи з цього, вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судові повістки, які неодноразово направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, якою просить розглядати справу в її відсутності.

Представник третьої особи - ПАТ СК «Провідна» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Про причини неявки суд до відома не поставив.

Враховуючи викладене та приписи ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі/право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Судом встановлено, що 18 квітня 2017 року на перехресті вул. Кибальчича та бул. Перова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , що перебуває в оренді у ТОВ «Тропік».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП.

/ а.с. 5 - 6; 55 - 57/

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Цивільна відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ СК «Провідна», якою 05 жовтня 2017 року було виплачено страхове відшкодування позивачу в межах максимального ліміту відповідальності в розмірі 100 000, 00 гр.

Відповідно до Звіту СПД »Горобець Ю.М.» про визначення вартості матеріального збитку від 18 жовтня 2017 року вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу, який перебував у позивача в оренді, складає 157 550, 98 гр.

08 листопада 2017 року відповідачем була отримана вимога позивача про сплату 59 150, 98 гр., проте, як зазначав представник позивача в судовому засіданні, відповіді на вимогу не надійшло, збитки відповідачем відшкодовані не були.

/ а.с. 7 - 54 /

Відповідно до п.п.4,9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Оскільки згідно зі ст.48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або

на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа

також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Таким чином позивач, орендуючи пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , є володільцем пошкодженого транспортного засобу, та має право вимоги до відповідача про відшкодування завданої йому шкоди.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене вище, доведеність вини відповідача та встановлений нормами чинного законодавства обов`язок винної особи відшкодувати збитки, завдані нею, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 77, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідач, не з`явившись до суду, обставин, приведених позивачем у позові, не спростував, доказів протилежного не надав.

В свою чергу позивач, звернувшись до суду, надав належні та визначені законом докази, достатні для висновку про вину відповідача та його обов`язок відшкодувати завдану з його вину шкоду, яка має бути відшкодована.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 762, 00 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1166, 1187-1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Тропік» /79010 м. Львів вул. Пекарська, 5 кв.4, ЄДРПОУ 20831737 / 57 550, 98 гр. в відшкодування шкоди, 1 600, 00 гр. судових витрат та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07 червня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва