Рішення № 82274875, 21.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8092/18

пр. № 2/759/1282/19

21 травня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

за участю: представника позивача Мирончук Ю . І.,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовни Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_4 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова група «Скайд» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 30402 грн 75 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1762 грн 00 коп., а загалом у розмірі 32164 грн 75 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 09.017.2015 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4 , яка керувала транспортним засобом «Skoda» н.з. НОМЕР_1 та здійснила зіткнення транспортним засобом «Mazda» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок чого транспортний засіб«Mazda» н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, тому ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виплатила останньому страхове відшкодування у розмірі 30402 грн 75 коп., таким чином у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних заперечувала, просила відмовити з підстав зазначених у відзиві від 28.08.2019, зазначивши, що позов поданий до неналежного відповідача (а.с. 76-78).

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 74, 75).

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 09.07.2015 приблизно о 14 год. 40 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Skoda» н.з. НОМЕР_1 на вул. Святошинській в м. Києві, не вибрала безпечну швидкість при русі, при виникненні небезпеки не вжила заходів для зупинки, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення із автомобілем «Mazda» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_4 , порушила п. 13.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2015 визнано ОСОБА_4 , винною у вчинені ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 46).

Відповідно до п. 6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту №1297/15 про визнання вартості матеріального збитку транспортного засобу «Mazda» н.з. НОМЕР_2 становить 30402 грн 75 коп. (а.с. 35-59).

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, позивач здійснив потерпілій особі виплату суми страхового відшкодування у розмірі 30402 грн 75 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна обов`язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 30402 грн 75 коп.

Учасники справи згідно з матеріалами мають декілька зобов`язань: договірне зобов`язання між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» і потерпілою - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП; договірне зобов`язання між відповідачем і ПАТ СК «Скайд» - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна») внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (Відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані із відшкодуванням особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Обмеження набуття страховим завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує. Зокрема, їх захист.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції чинній на момент вчинення виникнення спірних правовідносин, страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «СК «Скайд» на підставі полісу АІ №4744937 згідно якого ліміт відповідальності за заподіяння шкоди складає 50000 грн 00 коп. (а.с. 79, 80).

Таким чином, оскільки відповідач мав на момент ДТП чинний Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів то суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача ПАТ «СК «Скайд» страховик відповідача.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміру завданої шкоди завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно Правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц встановлено, що покладення обов`язку з відшкодування у межах страхового відшкодування страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплати страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 417 ЦПК України, судова практика повинна відповідати наведеному рішенню касаційної інстанції.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не обґрунтовані на законі, не доведені матеріалами справі та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, ст. 27 Законому України «Про страхування»; Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ст.ст. 512, 979, 993, 998 ЦК України ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 110, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_4 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова група «Скайд» про відшкодування шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 30.05.2019.