Рішення № 82272707, 06.06.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3735/19

Провадження № 2/712/1397/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О., Шевченко О.П.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді грошової допомоги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно із заявами ОСОБА_1 від 26.11.2014, 26.05.2015, 26.11.2015 та відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, заявнику, як уповноваженому представнику сім`ї призначена адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.11.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.05.2015 по 25.11.2015, з 26.11.2015 по 25.05.2016.

В результаті проведеної Державною фінансовою інспекцією у Черкаській області ревізії використання коштів виділених з державного бюджету для надання щомісячної адресної допомоги, було встановлено факт подання недостовірних даних ОСОБА_1 щодо наявності у будь-кого із членів сім`ї у власності житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Разом з тим, відділом державних соціальних інспекторів департаменту під час перевірки достовірності наданої ОСОБА_1 інформації та відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування: 23.05.2016), встановлено що відповідач має на праві приватної власності 1/5 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 716, виданий 03.06.2013.

Відповідно до пункту 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Згідно з актом проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення соціальної допомоги від 15.06.2016, виявлено подання ОСОБА_1 недостовірної інформації про свій майновий стан, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді грошової допомоги за період з 26.11.2014 по 25.05.2016 на загальну суму 31776,48 гривень.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідачем було повернуто частину безпідставно отриманої грошової допомоги та на даний час залишок боргу складає 21376,48 грн.

Департамент неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про необхідність повернення переплачених коштів листами від 05.08.2016 № 3900/28-1/01-11, від 19.08.2017 № 2513, від 22.11.2017 № 13431/28-5/10, однак залишок боргу в розмірі 21376,48 грн. на даний час не повернуто.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надміру виплачені кошти у вигляді грошової допомоги у розмірі 21376,48 грн. за наступними реквізитами: р/р 35210094079620, банку ГУДКСУ в Черкаській обл., код 37853109, МФО 820172. Стягнути з ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: р/р 35414067079620, банку ГУДКСУ в Черкаській обл., код 37853109, МФО 854018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в позові відмовити. Зазначав, що на момент призначення допомоги він не мав окремого житлового приміщення і тому і тому, в даному випадку, застосуванню підлягають ті норми права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі і на оплату житлово-комунальних послуг, затверджено постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Порядок ведення обліку осіб, які переміщуються, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї у розмірі: для працездатних осіб 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно із заявами ОСОБА_1 від 26.11.2014, 26.05.2015, 26.11.2015 та відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, заявнику, як уповноваженому представнику сім`ї призначена адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.11.2014 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.05.2015 по 25.11.2015, з 26.11.2015 по 25.05.2016.

За період з 26 листопада 2014 року по 25 травня 2016 року відповідачу ОСОБА_1 було виплачено грошову допомогу в сумі 31776,48 грн.

Механізм надання тимчасової державної допомоги переміщеним особам на проживання регламентує Порядок призначення та виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 505 (далі - Порядок). Відповідно до даного Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї.

У заяві на призначення тимчасової допомоги ОСОБА_1 зазначив, що у нього та будь-кого із членів його сім`ї відсутнє у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. При цьому був проінформований, що подана ним інформація може бути перевірена органом соціального захисту населення для забезпечення цільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 6 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення цих правовідносин) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 10 Порядку уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити на безоплатній основі та отримувати відомості від підприємств, установи та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю правильності її надання.

Під час проведення перевірки правильності та повноти інформації, яка надається заявниками для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, 15 червня 2016 року було виявлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування: 23.05.2016), встановлено що ОСОБА_1 має на праві приватної власності 1/5 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 716, виданий 03.06.2013.

Відповідач був зобов`язаний повідомити Управління про наявність у його власності вказаного майна, але цього не зробив.

У зв`язку з цим відповідачу ОСОБА_1 були надміру виплачені бюджетні кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги за період з 26 листопада 2014 року по 25 травня 2016 року у сумі 31776,48 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Управлінням було проведено перевірку правильності та повноти інформації, наданої на призначення соціальної допомоги заявником, в ході якої було встановлено, що відповідачем подано недостовірну інформацію про свій майновий стан, про що складено відповідний Акт № 412 від 15 червня 2016 року про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення соціальної допомоги.

Відповідачем було повернуто частину безпідставно отриманої грошової допомоги та на даний час залишок боргу складає 21376,48 грн.

Департамент неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про необхідність повернення переплачених коштів листами від 05.08.2016 № 3900/28-1/01-11, від 19.08.2017 № 2513, від 22.11.2017 № 13431/28-5/10, однак залишок боргу в розмірі 21376,48 грн. на даний час не повернуто, тому позивач був змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.06.2013 року належить 1/5 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 23 травня 2016 року № 61306206, тобто отримання щомісячної грошової допомоги відповідачем було неправомірне, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти отримані ним у розмірі 21376,48 грн..

Суд не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 про те, що у друкованому бланку заяви, виданому працівниками позивача, було вказане саме житлове приміщення в цілому, а не його частини, а тому ним не були зазначені відомості про належність йому 1/5 частини квартири. Норма Порядку № 505, у якій забороняється призначення та виплата грошової допомоги переселенцям у разі наявності «частини» у житловому приміщенні, була прийнята та вступила в дію, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 370 лише 31.05.2017 року.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності. Так, згідно даної норми власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч. 2 ст. 317 ЦК України).

Відносинам власності як суспільним майновим відносинам притаманний вольовий характер, що виявляється в можливості власника своєю волею володіти, користуватися й розпоряджатися належним йому майном. На зміст права власності, в тому числі і на право володіння, не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Право володіння це юридична можливість фактичного впливу на річ.

Таким чином, наявність у відповідача частки у власності житлового приміщення (квартири) є підтвердженням наявності у нього права володіння цією квартирою як складової права власності.

Виходячи із вищенаведеної норми закону, відповідачу ОСОБА_1 , як власнику 1/5 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , беззаперечно належить і право володіння цією квартирою, тобто він має юридичну можливість фактичного впливу на належну йому частку квартири і місце його фактичного проживання не може впливати на зміст права власності, в тому числі і на право володіння.

До того, ж право власності, в розумінні ст. 317 ЦК України, передбачає також право користування та право розпорядження своїм майном, в тому числі і право на проживання, тому відповідач ОСОБА_1 , як власник, має не тільки право володіння, а й право на проживання в вищезазначеній квартирі.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , якому на праві власності належить 1/5 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , безпідставно отримував в період з 26.11.2014 року по 25.05.2016 року щомісячну грошову допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та не повернув її на вимогу позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради виплаченої державної щомісячної адресної допомоги в сумі 21376,48 грн.

Посилання заявника на те, що суди першої та апеляційної інстанції помилково витлумачили поняття «володіння» як таке, що співпадає тільки за змістом з поняттям «право володіння» та не обґрунтували належною підставою правомірність такого тлумачення стосовно пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, не заслуговує на окрему увагу, оскільки зводиться до іншого тлумачення норм права.

На день винесення рішення відповідачем не було надано суду жодного доказу про те, що 1/5 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , не належить йому на праві власності.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтями 15 та 20 ЦК України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.1 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у спростування позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи, які протягом розгляду справи не були спростовані відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 317, 1212 ЦК України, ст.ст. 12, 76-80, 81, 137, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді грошової допомоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту соціальної політики Черкаської міської ради надміру виплачені кошти у вигляді грошової допомоги у розмірі 21376,48 грн. за наступними реквізитами: р/р 35210094079620, банку ГУДКСУ в Черкаській обл., код 37853109, МФО 820172.

Стягнути з ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: р/р 35414067079620, банку ГУДКСУ в Черкаській обл., код 37853109, МФО 854018.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Черкаської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий: