Рішення № 82271123, 14.05.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7453/18

Провадження №2/639/760/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 38 406,13 грн. та судові витрати у розмірі 1 762 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 02.03.2018 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 202/18-Т/Х/01, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобілів марки «VolkswagenTiguar», д/н НОМЕР_1 .14.03.2018 року в м. Харків, на вул. М. Михновського, 15, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VolkswagenTiguar», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «GeelyMR715A», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм транспортного засобу «GeelyMR715A», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою суду.У зв`язку з названою подією, згідно звіту №3897 від 21.03.2018 року, наданого ТОВ «ЕАК «Фаворит», вартість відновлювального ремонту, склала 39 812,94 грн. Проте, відповідно до рахунку №ADZN016962-01 від 19.03.2018 року, наданого ТОВ «Автодом Харків» вартість відновлювального ремонту, склала 38406,13 грн.У зв`язку з названою подією, відповідно до умов договору страхування, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало 38 406,13 грн. Розрахунок був здійснений за Рахунком СТО. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу GeelyMR715A»д/п НОМЕР_2 не була застрахована, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до відповідачаНа підставі вищевикладеного, 19.04.2018 рокупозивачем була надіслана на адресу відповідача претензія з вимогою добровільно відшкодувати завдані ним збитки в дорожньо-транспортній пригоді від 14.03.2018 року, але відповідач не задовольнив її в добровільному порядку.З огляду на дані обставини ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» вимушено звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.05.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що02.03.2018 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 202/18-Т/Х/01, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «VolkswagenTiguar», д/н НОМЕР_1 (а.с.6-11).

14.03.2018 року в м. Харкові на вул. М. Михновського, 15 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «VolkswagenTiguar», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «GeelyMR715A», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Національно поліції України Управління патрульної поліції у місті Києві (а.с.12).

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.06.2018 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП (а.с.35).

Згідно зі звіту №3897 від 21.03.2018 року, наданого ТОВ «ЕАК «Фаворит», вартість відновлювального ремонту автомобіля «VolkswagenTiguar»д/н НОМЕР_1 склала 39 812,94 грн. (а.с.13-27).

Разом з тим, відповідно до рахунку №ADZN016962-01 від 19.03.2018 року, наданого ТОВ «Автодом Харків» вартість відновлювального ремонту автомобіля «VolkswagenTiguar»д/н НОМЕР_1 склала 38 406,13 грн. (а.с.33).

Через вказану ДТП, відповідно до умов договору страхування, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ОСОБА_2 суму 38 406,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №988908 від 28.03.2018 року (а.с.31).

19.04.2018 рокупозивачем була надіслана на адресу відповідача претензія з вимогою добровільно відшкодувати, завдані ним збитки в дорожньо-транспортній пригоді від 14.03.2018 року (а.с. 36), однак, як вказує позивач, відповідач не задовольнив її в добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В частині 2 статті 78 ЦПК України закріплено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК Українидо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. При цьому статтею 29 вказаного закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з підпунктом а пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підпунктом ґ пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у випадку, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

В підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не; мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем «GeelyMR715A», д/н НОМЕР_2 і в результаті порушення ним ПДР 14.03.2018 року допустив зіткнення з автомобілем «VolkswagenTiguar»д/н НОМЕР_1 .

В результаті ДТП власнику майна - автомобілю «VolkswagenTiguar»д/н НОМЕР_1 пошкодженням майна спричинено матеріальну шкоду, розмір якої підтверджено наданими суду доказами і відшкодовано позивачем.Оскільки відповідачем не було письмово повідомлено страховика про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду у строки, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,до позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відповідно до закону у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 38 406,13 грн., яка була виплачена як страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 202/18-Т/Х/01 від 02.03.2018 року.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи не надання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 07.12.2018 року у сумі 1 762 грн. (а.с. 2)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 11-13, 76-83, 141, 229, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 993, 1191, 1187 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» борг у сумі 38 406 (тридцять вісім тисяч чотириста шість) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування`судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак зареєстрованим за вказаною адресою не значиться.

Повний текст рішення складено 07.06.2019 року.

Суддя Н.В. Баркова