Ухвала суду № 82270150, 07.06.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3103/16-ц

Провадження 4-с/545/8/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Потетій А.Г.

з участю секретаря – Кудря А.Р.

розглянувши в м. Полтава матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пушка Р.А., старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Марчишиної А.А, зацікавлена особа – ОСОБА_2 - Державне підприємство «СЕТАМ»,-

ВСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області зі скаргою звернувся ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пушка Р.А., старшого державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Марчишиної А.А, зацікавлена особа – ОСОБА_2 - Державне підприємство «СЕТАМ».

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заявив суду клопотання про залишення скарги без розгляду, посилаючись на те, що скаржником заявлені наступні вимоги:

Накладення арешту на майно: нежитлове приміщення - гараж №75 загальною площею 21,8 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , 6Г.

Визнання неправомірним дії старшого державного виконавця Полтавського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Марчишиної Анжеліки Андріївни при примусовому виконанні виконавчого листа №2-01100 виданого Полтавським районним судом 17.11.2011 року щодо складення акту опису й арешту майна боржника від 08.09.2017 року (ВП №30381625).

Визнання неправомірним дії та бездіяльність головного державного виконавця Полтавського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Ростислава Анатолійовича при примусовому виконанні виконавчого листа №2-01100 виданого Полтавським районним судом 17.11.2011 (ВП №30381625) та при примусовому виконанні виконавчого листа №2/545/1434/18 виданого Полтавським районним судом 17.11.2016 року (ВП №56215993);

Скасування акту опису й арешту майна боржника від 08.09.2017 року (ВП №30381625).

Скасування постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 10.11.2017 року (ВП №30381625).

Скасування постанови про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу від 17.08.2018 року (ВП №30381625).

Скасування акту передачі майна стягувану у рахунок погашення боргу від 17.08.2018 року (ВП №30381625).

Зобов`язання головного державного виконавця Полтавського РВ ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Ростислава Анатолійовича при примусовому виконанні виконавчого листа №2-01100 виданого Полтавським районним судом 17.11.2011 року (ВП №30381625) та примусовому виконанні виконавчого листа №2/545/1434/18 виданого Полтавським районним судом 17.11.2016 року (ВП №56215993) виконавчі дії провести відповідно до ст.ст. 20, 30, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнання недійсним Протокол №326372 проведення електронних торгів від 12.04.2018 року.

Визнання недійсним Протокол №330045 проведення електронних торгів від 03.05.2018 року.

Визнання недійсним Протокол №334355 проведення електронних торгів від 24.05.2018 року.

Звертає увагу, що даний спір не можливо вирішувати у порядку оскарження дій/бездіяльності державних виконавців про що Верховний Суд зазначив у своєму правовому висновку в тотожній справі № 463/593/16-ц, постанова від 28.02.2018 року.

Оскільки право на нерухоме майно перейшло до стягувача і зареєстровано за ним, то ефективним і належним способом захисту прав боржника у даних правовідносинах є пред`явлення до суду позову про визнання правочину про перехід права власності недійсним (заявления інших похідних вимог) із залученням стягувана і державного виконавця як відповідачів, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

У зв`язку із вище зазначеним скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду і роз`яснити заявнику можливість вирішення спору у порядку позовного провадження.

Подання боржником скарги на рішення та дії державного виконавця не може забезпечити відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення ».

Частиною ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Окрім цього, як вбачається із заявлених вимог, в порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України в поданій ОСОБА_1 скарзі об`єднано 11 різних вимог, одна з яких (накладення арешту) взагалі не може розглядатися в рамках розгляду скарги на дії виконавчої служби. Скаргу подано на дії різних державних виконавців Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у різних виконавчих провадженнях. З огляду на це, заявлені вимоги не можуть розглядатися в одному провадженні.

Крім цього, враховуючи, що в межах поданої скарги ОСОБА_1 заявлено вимоги і до ДП «СЕТАМ» щодо визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів, необхідно враховувати п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» де визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Кончатна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання свого представника та прохала клопотання задовольнити, а скаргу залишити без розгляду.

Сухоруков О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Правова природа продажу майна з прилюдних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури тощо.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 цього Кодексу).

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606- XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у мелісах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на приписи статей 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУзаходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 62 Закону № 606-ХІУ) реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203,215 ЦК України.

Разом з тим Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувана - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувана про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувану залишити це майно за собою (частина шоста статті 62 Закону № 606-ХІУ).

Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 62 Закону № 606-ХІУ). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувану, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев`ята статті 62 цього Закону).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). За приписами статті 214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також' визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов`язків суду.

Оскільки право на нерухоме майно перейшло до стягувана і зареєстровано за ним, то ефективним і належним способом захисту прав боржника у даних правовідносинах є пред`явлення до суду позову про визнання правочину про перехід права власності недійсним (заявлення інших похідних вимог) із залученням стягувана і державного виконавця як відповідачів, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Окрім цього, як вбачається із заявлених вимог, в порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України в поданій ОСОБА_1 скарзі об`єднано 11 різних вимог, одна з яких (накладення арешту) взагалі не може розглядатися в рамках розгляду скарги на дії виконавчої служби. Скаргу подано на дії різних державних виконавців Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у різних виконавчих провадженнях. З огляду на це, заявлені вимоги не можуть розглядатися в одному провадженні.

Крім цього, в межах поданої скарги ОСОБА_1 заявлено вимоги і до ДП «СЕТАМ» щодо визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» де визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Таким чином, суд вважає клопотання представника ОСОБА_4 .В. таким, що підлягає до задоволення, а скарга залишення без розгляду.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 43, 175, 182, 183, 188, 257, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушка Р.А., старшого державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Марчишиної А.А, ОСОБА_5 , ДП «СЕТАМ» - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського Апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання її копії.

Суддя: А.Г.Потетій