Рішення № 82268492, 23.05.2019, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/489/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2019 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Боголюбової Л.М., за участі секретаря судового засідання Коломієць Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

в обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те,що 05.04.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 6000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що стверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Згідно ст.ст.526,527,530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

В зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 28.02.2018 має заборгованість - 88842,79 грн., що складається: 3335,92 грн.- заборгованість за кредитом; 77012,84 грн.-заборгованість по процентам за користування кредитом; 3787,23 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 4206.80 грн.- штраф (процентна складова).

З вище наведених підстав просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 88842.79 грн. за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання подав заяву, просить задовольнити позовні вимоги та провести судовий розгляд справи без його участі, в зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, надавши відповідь на відзив.

Відповідач на слухання справи не з`явилась, надавши відзив на позов.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем 05.04.2013 року укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн., що стверджується підписаною відповідачкою анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою складає між ним та позивачем кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні вищезазначеного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що відповідач, на відміну від позивача, який виконав взяті на себе зобов`язання, свої зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості за договором належно не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.02.2018 року має заборгованість 88842.79 грн., що складається : - 3335.92 грн. заборгованість за кредитом; - 77012.84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; - 3787.23 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг:-500 грн. штраф (фіксована частина); -4206.80 грн. штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості, який не наданий до матеріалів справи.

Згідно ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача позивач звернувся 29.03.2018 року. Відповідачка у відзиві на позовні вимоги та у письмових поясненнях заявила про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність відповідно до ст.257 ЦК України встановлена тривалістю у три роки. Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

З вимогою до відповідачки про повернення достроково суми кредиту позивач не звертався, хоча сплата платежів за даним кредитним договором відповідачкою припинено 13.02.2015 року.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася бо могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов , тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредиторав про поверненя кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 06.04.2018 р., тобто через 3 роки, що свідчить про пропуск строків позовної давності встановленої ст.257 ЦК України в три роки. З 2015 р. по 2018 р. сторонами кредитного договору будь-яких дій передбачених ст.264 ЦК України які би були підставою для переривання строку позовної давності не вчинялось. За цей період також строк позовної давності не зупинявся на підставі ст.263 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивачем позов до суду пред`явлено після спливу позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем, враховуючи правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.256-258, 261, 266, 267, 526, 527, 530, 611, 1049, 1050 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 4, 13, 23, 81, 95, 133, 141, 258,259,263, 264, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя Л. М. Боголюбова