Рішення № 82266948, 05.06.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/409/19

Провадження № 2/552/438/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря Павленко Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 , треті особи Київська районна в м. Полтаві рада , орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на житловий будинок, як окремий об`єкт нерухомого майна та визначення порядку користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом до відповідачів про визнання права власності на житловий будинок, як окремий об`єкт нерухомого майна та визначення порядку користування земельною ділянкоюпосилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року вона та її син успадкували в рівних частинах 3/10 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач також є власником Ѕ частини даного нерухомого як набутого подружжям за час шлюбу. Згідно свідоцтва про право на спадщину від 06.07.2018 року позивач є власником 3/20 частини даного домоволодіння. Рішенням Третейського суду пр. Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» виділено як самостійний об`єкт права власності та визнано право власності на окремий об`єкт, що належить позивачу та ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є попередніми власниками 2/5 частини даного житлового будинку. Позивач та її син ОСОБА_6 дане рішення в установленому порядку не зареєстрували. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 424 м2, яка фактично поділена між сторонами.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 . позовну заяву підтримав пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просив задовольнити, визнати за позивачем право власності на житловий будинок з погосподарським будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 як окремий об`єкт нерухомого майна з присвоєнням окремої адреси. Визнати за позивачем право користування земельною ділянкою площею 208 м2, що розташована за цією ж адресою, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки .

Відповідач ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечень щодо задоволення позовних вимог не надала.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представники третіх осіб - Київської районної в м. Полтаві та орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_4 , дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1998 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , успадкували в рівних частинах 3/10 частини житлового будинку з частиною надвірних будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 12)

Відповідно до свідоцтва про право власності від 16.02.1998 року ОСОБА_1 належить право власності на Ѕ частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, яке складається з 3/10 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 13).

Рішенням Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації « Український правовий союз » від 22 червня 2006 року по справі № 2/190 виділено ( поділено ) у натурі як самостійний об`єкт права власності в два окремих об`єкти та визнано право власності на окремий об`єкт, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і належне ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 дане рішення в установленому законом порядку не зареєстрували.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 липня 2018 року після померлого ОСОБА_6 , його мати ОСОБА_1 успадкувала 3/20 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в установленому законом порядку зареєстрували рішення третейського суду, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, де їх частка складає одиницю. Право власності між даними співвласниками визначена як приватна спільна сумісна.

Згідно договору купівлі - продажу від 05 жовтня 2006 року,який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках передали, а відповідачі в рівних частках прийняли в особисту власність житловий будинок з належними службовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, норма якої не визначена.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 є власниками кожен по ј частині нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином сторони не є співвласниками спірного майна по відношенню до позивача.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як встановлено в судовому засіданні та визнано сторонами по справі, відповідачі не є співвласниками по відношенню до позивача зазначеного нерухомого майна, а тому не могли порушити та не порушують її право про захист якого вона звернулась до суду.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином , позивачем заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, оскільки між сторонами взагалі відсутній будь-який спір щодо визнання права власності на житловий будинок як окремий об`єкт нерухомого майна та відповідачами не порушується в цій частині права позивача.

Що стосується визнання за позивачем права користування земельною ділянкою площею 208 м2 , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , то вирішуючи дану позовну вимогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавством чітко встановлено повноваження державних органів щодо надання громадянам у користування земельних ділянок.

Суд таких повноважень немає та не може підмінювати інший державний орган, що має відповідні права та обов`язки з приводу надання земельної ділянки у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталась до Київської районної у місті Полтаві ради з питання щодо надання їй у користування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 208 м2, та як наслідок їй не було відмовлено у вчиненні таких дій, що свідчить про відсутність порушеного права.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено

ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено

Треті особи: Київська районна в м. Полтаві рада, місце знаходження м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова,1/2, код в ЄДРПОУ 05384703

орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, місце знаходження м. Полтава, вул.. Маршала Бірюзова,1/2, код в ЄДРПОУ 05384703.

Головуючий Ж.В.Кузіна

Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2019 року